Єремії 1 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,

Слово Божие, еже бысть ко иеремии сыну хелкиеву от священник, иже обиташе во анафофе, в земли вениаминове,

до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,

якоже бысть слово Господне к нему, во дни иосии сына амоса царя иудина, в третиенадесять лето царства его,

та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.

и бысть во дни иоакима сына иосии царя иудина, даже до первагонадесять лета седекии сына иосии царя иудина, даже до пленения Иерусалимскаго в месяц пятый.

І надійшло до мене таке слово Господнє:

И бысть слово Господне ко мне глаголя:

«Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.»

прежде неже мне создати тя во чреве, познах тя, и прежде неже изыти тебе из ложесн, освятих тя, пророка во языки поставих тя.

Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.»

И рекох: о, сый Владыко Господи, се, не вем глаголати, яко отрок аз есмь.

А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, — бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.

И рече Господь ко мне: не глаголи, яко отрок аз есмь, ибо ко всем, к нимже послю тя, пойдеши, и вся, елика повелю тебе, возглаголеши:

Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, — слово Господнє.»

не убойся от лица их, яко с тобою аз есмь, еже избавити тя, глаголет Господь.

Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста.

И простре Господь руку свою ко мне и прикоснуся устом моим, и рече Господь ко мне: се, дах словеса моя во уста твоя:

Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»

се, поставих тя днесь над языки и над царствы, да искорениши и разориши, и расточиши и разрушиши, и паки созиждеши и насадиши.

Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» — Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.»

И бысть слово Господне ко мне глаголя: что ты видиши иеремие? и рекох: жезл ореховый (аз вижду).

І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.»

И рече Господь ко мне: благо видел еси, понеже бдех аз над словесы моими, еже сотворити я.

І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.»

И бысть слово Господне вторицею ко мне глаголя: что ты видиши? И рекох: коноб поджигаемый (аз вижду) и лице его от лица севера.

Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.

И рече Господь ко мне: от лица севера возгорятся злая на всех обитающих на земли,

Бо ось я прикличу всі племена царств північних, — слово Господнє, — і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.

зане се, аз созову вся царства земная от севера, рече Господь и приидут и поставят кийждо престол свой в преддвериих врат Иерусалимских и на всех стенах окрест его и на всех градех иудиных:

Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.

и возглаголю к ним с судом о всяцей злобе их, како оставиша мя и пожроша богом чуждим и поклонишася делом рук своих.

Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.

Ты же препояши чресла твоя, и востани и глаголи к ним вся, елика заповедаю тебе: не убойся от лица их, ниже устрашися пред ними, яко с тобою есмь, еже избавити тя, глаголет Господь:

Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.

се, положих тя днесь аки град тверд и в столп железный, и аки стену медяну, крепку всем царем иудиным и князем его, и священником его и людем земли:

Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, — слово Господнє, — щоб тебе врятувати.»

и ратовати будут на тя и не премогут тя, понеже с тобою аз есмь, да избавлю тя, рече Господь.

« 66 глава 2 глава »