Осії 1 глава

Книга пророка Осії
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Слово Господнє, що було до Осії, сина Беері, за часів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, царів юдейських, і за часів Єровоама, сина Йоаса, царя ізраїльського.

Слово Господне, еже бысть ко осии сыну веириину, во днех озии и иоафама, и ахаза и иезекии царей иудиных, и во дни иеровоама сына иоасова царя израилева.

Коли Господь почав говорити через Осію, він сказав до нього: «Іди, візьми собі за жінку блудницю й дітей блудних, бо край, покинувши Господа, тільки й знає, що блудувати.»

Начало словесе Господня ко осии. И рече Господь ко осии: иди, поими себе жену блужения, (и роди) чада блужения: понеже блудящи соблудит земля от Господа.

Пішов він і взяв Гомер, дочку Дівлаїма. Завагітніла вона й породила йому сина.

И иде и поя гомерь дщерь девилаимлю: и зачат и роди ему сына.

Господь сказав до нього: «Назви його Єзреел, бо ще трохи, й я відомщу кров Єзреела на домі Єгу та покладу край царству дому Ізраїля.

И рече Господь к нему: прозови имя ему иезраель: зане еще мало, и отмщу кровь иезраелеву на дому иудове и упокою царство дому израилева:

Того дня я зламаю лук Ізраїля в Єзреел-долині.»

и будет в той день, сокрушу лук израилев во удоле иезраелеве.

Завагітніла вона знову й породила дочку. І він сказав до нього: «Назви її: Непомилувана, бо я не буду більше милувати дому Ізраїля; я ніяк не прощу їм.

И зачат еще и роди дщерь. И рече ему (Господь): прозови имя ей непомилована: зане не приложу ксему помиловати дому израилева, но противляяся возсопротивлюся им:

А над домом Юди я змилуюся і спасу їх Господом, Богом їхнім. Я не спасу їх ні луком, ні мечем, ні війною, ні кіньми, ні їздцями.»

сыны же иудины помилую и спасу я о где Бозе их: и не спасу их луком, ни мечем, ни бранию, ни коньми, ниже конниками.

Відлучила вона Непомилувану й завагітніла та породила сина.

И отдои непомилованную: и зачат паки и роди сына.

І він сказав: «Назви його: Не-Мій-Народ, бо ви — не мій народ, а я — не ваш.»

И рече (Господь): прозови имя ему не людие мои: зане вы не людие мои, и аз несмь Бог ваш:

« 12 глава 2 глава »