Авдія 1 глава

Книга пророка Овдія
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!

Видение авдиино: сия глаголет Господь Бог идумеи: слух слышах от Господа, известие во языки посла: востаните, и востанем на ню ратию.

Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!

Се, мала дах тя во языцех, безчестен ты еси зело.

Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?

Презорство сердца твоего воздвиже тя живущаго в пещерах каменных: возвышаяй храмину свою, глаголяй в сердцы своем: кто мя свержет на землю?

Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, — слово Господнє!

Аще вознесешися якоже орел и аще положиши гнездо твое среде звезд, и оттуду свергу тя, глаголет Господь.

Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?

Аще бы татие влезли к тебе, или разбойницы нощию, камо бы повержен был еси? еда не украли бы доволных себе? или аще бы объемлющии виноград влезли к тебе, еда бы не оставили гроздия?

Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!

Како оыскася исав, и взята быша сокровенная его?

Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.

Даже до предел испустиша тя: вси мужие завета твоего сопротивишася ти, премогоша тя мужие мирницы твои: (ядущии с тобою) положиша лесть под тобою, несть смысла в них.

Хіба я того дня, — слово Господнє, — не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?

В той день, глаголет Господь, погублю премудрыя от идумеи и смысл от горы исавовы:

Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.

и убоятся воини твои, иже от феман, да отимется человек от горы исавовы.

За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.

Посечения ради и нечестия, еже на брата твоего иакова, покрыет тя студ, и отвержен будеши во век.

Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, — ти теж був як один з них!

От негоже дне сопротивился еси во дни пленяющих иноплеменников силу его, и чуждии внидоша во врата его и о Иерусалиме вергоша жребия, и ты был еси яко един от них.

Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.

И да не презриши дне брата твоего в день чуждих, и да не порадуешися о сынех иудиных в день погибели их, и да не велеречиши в день скорби:

Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,

и не входи во врата людий моих в день болезни их, и не презри и ты сонма их в день потребления их, и не совещайся на силу их в день погибели их:

ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.

ниже настой на исходы их потребити избегающыя их, ниже заключай бежащыя их в день скорби.

Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!

Понеже близ день Господень на вся языки: якоже сотворил еси, сице будет ти, воздаяние твое воздастся на главу твою.

Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.

Понеже якоже еси пил на горе моей святей, испиют вси языцы вино, испиют и снидут, и будут яко не бывшии.

А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, — вона буде святою — і дім Якова їхні посілості посяде.

В горе же сиони будет спасение, и будет свята: и наследят дом иаковль наследивших я.

Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім — полум'ям, а дім Ісавів — соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, — бо Господь сказав.»

И будет дом иаковль огнь, дом же иосифов пламень, а дом исавов в тростие, и возгорятся на них и поядят я, и не будет избегаяй дому исавову, яко Господь глагола.

Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля — філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.

И наследят иже во нагеве гору исавову, и иже в раздолии иноплеменники: и возмут гору ефремову и поле самарийско, и вениамина и галаадитиду.

І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, — займуть міста на півдні.

И преселения начало сие сыном израилевым, земля хананейска до сарепты: преселение же Иерусалимле до ефрафа: и наследят грады нагевовы.

Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, — і Господнє буде царство.

И взыдут спасаемии от горы сиони, еже отмстити гору исавлю, и будет Царство Господеви.

« 9 глава 1 глава »