Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку

Первое убо слово сотворих о всех, о, феофиле, яже начат Иисус творити же и учити

аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.

даже до дне, в оньже, заповедав апостолом Духом святым, ихже избра, вознесеся:

Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

пред нимиже и постави себе жива по страдании своем во мнозех истинных знамениих, деньми четыредесятьми являяся им и глаголя яже о Царствии Божии:

Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;

с нимиже и ядый повеле им от Иерусалима не отлучатися, но ждати обетования Отча, еже слышасте от мене:

бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.

яко иоанн убо крестил есть водою, вы же имате креститися Духом святым не по мнозех сих днех.

Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»

Они же убо сошедшеся вопрошаху его, глаголюще: Господи, аще в лето сие устрояеши царствие израилево?

Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.

Рече же к ним: несть ваше разумети времена и лета, яже Отец положи во своей власти:

Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

но приимете силу, нашедшу святому Духу на вы, и будете ми свидетелие во Иерусалиме же и во всей иудеи и самарии и даже до последних земли.

І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.

И сия рек, зрящым им взятся, и облак подят его от очию их.

І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі

И егда взирающе бяху на небо, идущу ему, и се, мужа два стаста пред ними во одежди беле,

і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»

яже и рекоста: мужие галилейстии, что стоите зряще на небо? сей Иисус, вознесыйся от вас на небо, такожде приидет, имже образом видесте его идуща на небо.

Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму — день ходи в суботу.

Тогда возвратишася во Иерусалим от горы нарицаемыя елеон, яже есть близ Иерусалима, субботы имущия путь.

Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.

И егда внидоша, взыдоша на горницу, идеже бяху пребывающе, петр же и иаков, и иоанн и андрей, филипп и фома, варфоломей и матфей, иаков алфеов и симон зилот и иуда иаковль:

Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.

сии вси бяху терпяще единодушно в молитве и молении, с женами и Мариею Материю Иисусовою и с братиею его.

І ставши тими днями Петро серед братів, — зібралось їх разом яких 120, — промовив:

И во дни тыя востав петр посреде ученик, рече,

«Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.

бе же имен народа вкупе яко сто и двадесять: мужие братие, подобаше скончатися писанию сему, еже предрече Дух святый усты давидовыми о иуде, бывшем вожди емшым Иисуса:

Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.

яко причтен бе с нами и приял бяше жребий службы сея:

Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.

сей убо стяжа село от мзды неправедныя, и ниц быв проседеся посреде, и излияся вся утроба его:

Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.

и разумно бысть всем живущым во Иерусалиме, яко нарещися селу тому своим их языком акелдама, еже есть село крове:

Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.

пишется бо в книзе псаломстей: да будет двор его пуст, и да не будет живущаго в нем, и епископство его да приимет ин:

Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,

подобает убо от сходившихся с нами мужей во всяко лето, в неже вниде и изыде в нас Господь Иисус,

почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, — щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»

начен от крещения иоаннова даже до дне, в оньже вознесеся (на небо) от нас, свидетелю воскресения его быти с нами единому от сих.

І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.

И поставиша два, иосифа нарицаемаго варсаву, иже наречен бысть иуст, и матфиа,

І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,

и помолившеся реша: ты, Господи, сердцеведче всех, покажи, егоже избрал еси от сею двою единаго,

щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.

прияти жребий служения сего и апостолства, из негоже испаде иуда, ити в место свое.

І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.

И даша жребия има, и паде жребий на матфиа, и причтен бысть ко единонадесяти апостолом.

« 21 глава 2 глава »