Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Хоменка → Елизаветинская на русском

Павло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя

павел, раб Божий, апостол же Иисус Христов, по вере избранных Божиих и разуму истины, яже по блгочистию,

в надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом,

о уповании жизни вечныя, юже обетова неложный Бог прежде лет вечных,

— який слушного часу об'явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, —

яви же во времена своя слово свое проповеданием, еже мне поручено бысть по повелению спасителя нашего Бога:

Титові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса.

титу, присному чаду по общей вере: благодать, милость, мир от Бога оца и Господа Иисуса Христа спаса нашего.

Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав:

Сего ради оставих тя в крите, да недокончанная исправиши и устроиши по всем градом пресвитеры, якоже тебе аз повелех:

коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність.

аще кто есть непорочен, единыя жены муж, чада имый верна, не во укорении блуда, или непокорива.

Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи,

Подобает бо епископу без порока быти, якоже Божию строителю: не себе угождающу, (не дерзу, не напрасливу,) не гневливу, не пиянице, не биице, не скверностяжательну,

а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий,

но страннолюбиву, благолюбцу, целомудренну, праведну, преподобну, воздержателну,

який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати.

держащемуся вернаго словесе по учению, да силен будет и утешати во здравем учении, и противящыяся обличати.

Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних.

Суть бо мнози непокориви, суесловцы и умом прельщени, наипаче же сущии от обрезания,

їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба.

ихже подобает уста заграждати: иже вся домы развращают, учаще яже не подобает, сквернаго ради прибытка.

Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.

Рече же некто от них, свой им пророк: критяне присно лживи, злии зверие, утробы праздныя.

Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі,

Свидетельство сие истинно есть. еяже ради вины обличай их нещадно, да здрави будут в вере,

щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди.

не внимающе иудейским баснем, ни заповедем человек отвращающихся от истины.

Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;

Вся убо чиста чистым: оскверненым же и неверным ничтоже чисто, но осквернися их и ум и совесть.

Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.

Бога исповедуют ведети, а делы отмещутся его, мерзцы суще и непокориви и на всякое дело благое неискусни.

« 4 глава 2 глава »