Вихід 1 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Хоменка → Елизаветинская Библия

Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю:

Сїѧ҄ и҆мена̀ сынѡ́въ ї҆и҃левыхъ, входѧ́щихъ во є҆гѵ́петъ вкѹ́пѣ со ї҆а́кѡвомъ ѻ҆тце́мъ и҆́хъ, кі́йждо со всѣ́мъ до́момъ свои́мъ внидо́ша:

Рувим, Симеон, Леві, Юда;

рѹви́мъ, сѷмеѡ́нъ, леѵі́й, ї҆ѹ́да,

Іссахар, Завулон та Веніямин;

ї҆ссаха́ръ, завѹлѡ́нъ и҆ венїамі́нъ,

Дан та Нефталі, Гад та Ашер.

да́нъ и҆ нефѳалі́мъ, га́дъ и҆ а҆си́ръ: ї҆ѡ́сифъ же бѧ́ше во є҆гѵ́птѣ.

А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті.

Бѧ́ше же всѣ́хъ дѹ́шъ и҆зше́дшихъ и҆з̾ ї҆а́кѡва се́дмьдесѧтъ пѧ́ть.

І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той.

Ѹ҆́мре же ї҆ѡ́сифъ, и҆ всѧ҄ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ ве́сь ро́дъ ѻ҆́ный:

Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними.

сы́нове же ї҆и҃лєвы возрасто́ша и҆ ѹ҆мно́жишасѧ, и҆ мно́зи бы́ша и҆ ѹ҆крѣпи́шасѧ ѕѣлѡ̀ ѕѣлѡ̀: ѹ҆мно́жи же и҆̀хъ землѧ̀.

А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа.

Воста́ же ца́рь и҆́нъ во є҆гѵ́птѣ, и҆́же не зна́ше ї҆ѡ́сифа,

І каже своєму народові: "Бачте! Ізраїльтяни, — вони численніші, вони сильніші від нас.

рече́ же ѩ҆зы́кѹ своемѹ̀: сѐ, ро́дъ сынѡ́въ ї҆и҃левыхъ вели́кое мно́жество и҆ ѹ҆крѣплѧ́етсѧ па́че на́съ:

Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю."

прїиди́те ѹ҆̀бо, прехи́тримъ и҆̀хъ, да не когда̀ ѹ҆мно́жатсѧ: и҆ є҆гда̀ а҆́ще приключи́тсѧ на́мъ бра́нь, приложа́тсѧ и҆ сі́и къ сѹпоста́тѡмъ, и҆ ѡ҆долѣ́вше на́мъ и҆зы́дѹтъ и҆з̾ землѝ (на́шеѧ).

І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес.

И҆ приста́ви над̾ ни́ми приста́вники дѣ́лъ, да ѡ҆ѕло́бѧтъ и҆̀хъ въ дѣ́лѣхъ. И҆ созда́ша гра́ды твє́рды фараѡ́нѹ: пїѳѡ̀, и҆ рамессѝ, и҆ ѡ҆́нъ, и҆́же є҆́сть и҆лїопо́ль.

Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше.

По є҆ли́кѹ же и҆̀хъ смирѧ́хѹ, толи́кѡ мно́жайшїи быва́хѹ и҆ ѹ҆крѣплѧ́хѹсѧ ѕѣлѡ̀ ѕѣлѡ̀. И҆ гнѹша́хѹсѧ є҆гѵ́птѧне сынмѝ ї҆и҃левыми,

І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт;

и҆ наси́лїе творѧ́хѹ є҆гѵ́птѧне сынѡ́мъ ї҆и҃лєвымъ нѹ́ждею,

І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали.

и҆ болѣ́зненнѹ тѣ҄мъ жи́знь творѧ́хѹ въ дѣ́лѣхъ жесто́кихъ бре́нїемъ и҆ плїнѳодѣ́ланїемъ, и҆ всѣ́ми дѣ́лы, ѩ҆̀же въ полѧ́хъ, во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ, и҆́миже порабоща́хѹ и҆̀хъ съ нѹ́ждею.

І каже цар єгипетський єврейським повитухам, — одній з них на ім'я Шіфра, а другій Пуа:

И҆ речѐ ца́рь є҆гѵ́петскїй ба́бамъ є҆врє́йскимъ: є҆ди́нѣй и҆́хъ и҆́мѧ сепфѡ́ра и҆ и҆́мѧ вторѣ́й фѹ́а,

"Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син — убивайте, а як дочка — нехай живе."

и҆ речѐ (и҆̀мъ): є҆гда̀ ба́бите є҆вре́анынѧмъ, и҆ сѹ́ть къ рожде́нїю, а҆́ще ѹ҆́бѡ мѹ́жескїй по́лъ бѹ́детъ, ѹ҆бива́йте є҆го̀: а҆́ще же же́нскїй, снабдѣва́йте є҆го̀.

Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп'яток.

Ѹ҆боѧ́шасѧ же ба҄бы бг҃а, и҆ не сотвори́ша, ѩ҆́коже повелѣ̀ и҆̀мъ ца́рь є҆гѵ́петскїй, и҆ живлѧ́хѹ мѹ́жескїй по́лъ.

Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: "Чому ви чините таке й лишаєте хлоп'яток при житті?"

Призва́ же ца́рь є҆гѵ́петскїй ба҄бы и҆ речѐ и҆̀мъ: что̀ ѩ҆́кѡ сотвори́сте ве́щь сїю̀, и҆ ѡ҆живлѧ́ете мѹ́жескїй по́лъ;

А повитухи фараонові: "Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили."

Реко́ша же ба҄бы фараѡ́нѹ: не ѩ҆́кѡ жєны̀ є҆гѵ҄птѧныни, та́кѡ и҆ жєны̀ є҆врє́аныни: ражда́ютъ бо пре́жде не́же вни́ти къ ни҄мъ ба́бамъ, и҆ ражда́хѹ.

І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів.

Бла́го же творѧ́ше бг҃ъ ба́бамъ, и҆ мно́жахѹсѧ лю́дїе и҆ ѹ҆крѣплѧ́хѹсѧ ѕѣлѡ̀.

А за те, що боялись повитухи Бога, дав він їм гарне потомство.

И҆ поне́же боѧ́хѹсѧ ба҄бы бг҃а, сотвори́ша себѣ̀ жили҄ща.

Тоді повелів фараон усьому народові своєму: "Усякого сина, що вродиться в євреїв, кидайте в річку; а кожну дочку лишайте живу."

Заповѣ́да же фараѡ́нъ всѣ҄мъ лю́демъ свои҄мъ, глаго́лѧ: всѧ́къ мѹ́жескїй по́лъ, и҆́же роди́тсѧ є҆вре́ѡмъ, въ рѣкѹ̀ вверга́йте, и҆ всѧ́къ же́нскїй по́лъ снабдѣва́йте и҆̀ жи́въ.

« 50 глава 2 глава »