Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Переклад Хоменка → Еврейский Новый Завет

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

От: Иакова, раба Бога и Господа Мессии Иисуса. Кому: Двенадцати коленам в диаспоре: Мир Вам!

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

С радостью принимайте, братья, различные искушения, с которыми вы сталкиваетесь;

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

зная, что испытание вашей веры производит стойкость.

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Стойкость же пусть производит свою совершенную работу, чтобы вы были совершенными и целостными, ни в чём не имея недостатка.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Если же кому-либо из вас недостаёт мудрости, пусть просит у Бога, дающего всем щедро и без упрёков; и она будет дана ему.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Но пусть просит, доверяя Богу, не сомневаясь; поскольку сомневающийся подобен морской волне, вздымаемой и подгоняемой ветром.

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

Действительно, такой человек пусть не думает, что получит что-либо от Господа,

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

поскольку он двоедушен, не твёрд во всех своих путях.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

Пусть брат, находящийся в стеснённых обстоятельствах, хвалится своим высоким положением.

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

А богатый брат пусть хвалится своим унижением, поскольку он исчезнет, словно полевой цветок.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Подобно тому, как солнце встаёт, и поднимается ветер, и иссушает растение, и цветки его опадают, и пропадает его красота, так увянет и богач, заботящийся о своих делах.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Благословен тот, кто стойко переносит искушение! Потому что после того, как он выдержит испытание, он получит венец Жизни, который Бог обещал тем, кто любит Его.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Никто, проходя через искушение, не должен говорить: "я искушаем Богом". Поскольку Бог не может быть искушён злом, и сам Бог никого не искушает.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Более того, каждый человек поддаётся искушению всякий раз, когда увлекается и обольщается собственным желанием.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Желание зачинает, затем порождает грех, а грех, когда полностью созреет, порождает смерть.

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Не заблуждайтесь, мои дорогие братья —

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

всякое доброе даяние, и всякий совершенный дар приходят свыше, от Отца, сотворившего небесные светила; у Него нет ни перемен, ни тьмы, рождённой изменением.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Приняв решение, Он родил нас посредством Слова, на которое можно положиться, чтобы мы стали первыми плодами из всего сотворённого Им.

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

Поэтому, мои дорогие братья, пусть всякий будет скор на слушание, но медлен на слова, медлен на гнев;

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

так как гнев человека не достигает Божьей праведности!

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Итак, избавьтесь от всякой непристойности и очевидного зла, и кротко примите насаждаемое в вас Слово, способное спасти ваши жизни.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Не обманывайте самих себя: не просто [слушайте] Слово, но исполняйте его!

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

Ибо всякий, кто слушает Слово, но не делает того, что оно говорит, подобен человеку, смотрящемуся в зеркало:

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

он видит себя, отходит и тут же забывает, как выглядит.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

Если же человек непрестанно всматривается в совершенное Пятикнижие, дающее свободу, становясь не забывчивым слушателем, но исполнителем требуемых ею дел, тогда он будет благословен в том, что делает.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Всякий, кто думает о себе, что он послушный религии человек, но не контролирует свой язык, заблуждается, и его благочестие ничего не стоит.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

Религиозное благочестие, которое Бог Отец считает чистым и безупречным, заключается в следующем: заботиться о сиротах и вдовах в их бедах, и оберегать себя от пагубного влияния мира.

« 28 глава 2 глава »