Єзекіїла 1 глава — Переклад Хоменка → Новой Женевской Библии

Книга пророка Єзекіїля
Переклад Хоменка → Новой Женевской Библии

¹ У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.

² На п'ятий день місяця, — це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,

³ надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.

⁴ Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,

⁵ і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.

⁶ У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.

⁷ Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.

⁸ Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них — у всіх чотирьох.

⁹ А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.

¹⁰ Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч — левине лице в усіх чотирьох, ліворуч — бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.

¹¹ Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,

¹² і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.

¹³ А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.

¹⁴ І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.

¹⁵ Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.

¹⁶ Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.

¹⁷ Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.

¹⁸ Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.

¹⁹ І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.

²⁰ Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.

²¹ Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.

²² Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.

²³ А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.

²⁴ Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.

²⁵ І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.

²⁶ Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.

²⁷ І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.

²⁸ Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.

Новой Женевской Библии

1:1−3 См. Введение: Автор; Время и обстоятельства написания.

1:1 И было в тридцатый год. Книга, предположительно, имела два заголовка: один от первого лица (ст. 1), второй — от третьего (ст. 2:3). Хронология в книге пророка Иезекииля, как правило, приводится по годам правления Иоакима. Иезекииль воспринял свое пророческое призвание на тридцатом году жизни, что соответствует пятому году правления Иоакима. Предназначенный в священники человек обычно приступал к активному служению лишь по достижении тридцати лет (Чис 4:3), но Иезекииль в этом возрасте жил в условиях плена, вдали от Иерусалимского храма, и, естественно, не имел возможности исполнять свое священническое призвание.

1:2 это был пятый год. Царь Иоаким был уведен в плен в 597 г. до Р.Х.; Навуходоносор посадил на его место царя Седекию (4Цар 24:15−17; 2Пар 36:10). Но Иоакима продолжали считать законным царем Иудеи (4Цар 25:27−30), что признавалось даже вавилонскими властителями, так что все даты, которые приводятся в книге пророка Иезекииля (1:2−3; 3:16; 8:1; 20:1; 24:1; 26:1; 29:1; 29:17; 30:20; 32:1; 32:17; 33:21; 40:1), даются по годам царствования именно Иоакима. Следовательно, если в ст. 1:2 называется четвертый месяц пятого года правления Иоакима, то видение состоялось в июле 593 г. до Р.Х.

1:3 при реке Ховаре. Иудеи диаспоры обычно устраивали места для богопочитания у водных потоков (Деян 16:13; Пс 136:1). Два клинописных текста из Ниппура упоминают о «пару кабари» (в переводе «великая река»), и это имя собственное можно отождествить с рекой Ховар. Так называли большой обводный канал, с помощью которого вода из Евфрата подводилась к Вавилону.

1:4 — 3:14 Подобно Моисею, любой пророк (Втор 18:15, 18) обычно начинал свое пророческое служение лишь после того, как Бог приоткрывал ему свое Божественное присутствие. Каждый из пророков обычно бывал допущен на небесный совет, где ему позволялось выслушать слова Божии. Именно в этом и состояло отличие истинного пророка от ложного (Иер 23:16−18; 3Цар 22:19−28).

Сообщения о войнах составляют важный мотив в пророчестве Иезекииля. И в начальном видении Бог предстает перед ним как воин, едущий на колеснице (1:15−18) в сопровождении небесного воинства (1:19−24).

1:4 бурный ветер. Т.е. один из видов теофании (богоявления). См. 4Цар 2:1, 11; Иов 38:1; Пс 82:16; Пс 148:8; Ис 29:6; Ис 66:15; Иер 4:13; Иер 23:19; Иер 30:23; Наум 1:3; Зах 9:14.

1:5−9 Упоминаемые здесь животные — это херувимы (10:1; 15:17, 20). Ср. Ис 6:2, а также Откр 4:6. Крылья их «соприкасались одно к другому» (ст. 9), что напоминает серафимов, поставленных в Святом Святых Соломонова храма (3Цар 6:27; 2Пар 3:11−12).

1:10 Подобие лиц их. Упоминаемые четыре лица представляют высшие формы жизни среди разных категорий тварных созданий. Лицо человека выше других, и оно обращено наружу. Телец представляет домашних животных, лев — диких, а орел — птиц. Эти существа образовали четырехугольник. Под каким бы углом ни смотреть на каждое из них, одновременно были видны четыре различных лица.

1:11 крылья. См. Ис 6:2 и ком. к Иез 1:5−9.

1:13−14 горящих углей... огонь... сияние... молния. Огонь — это первичный вид богоявления (Быт 15:17; Исх 3:2; Исх 13:21−22; Чис 11:1; Пс 17:9).

1:24 сильный шум. Звуковой компонент — это обычный элемент богоявления, если в них участвует небесное воинство (2Цар 5:24; 4Цар 7:6; Иоиль 2:5. Ср. также Быт 3:8; Исх 19:19; Ис 6:4). См. об этом особенно 3:12−13; 10:5.

1:27 вид огня внутри него вокруг. Свет, характерный для присутствия Божия, заполняет всего человека (ср. Дан 7:9−10) — ведь Божественный свет является неприступным (1Тим 6:16). Никто никогда не видел Бога, и никто не может описать Его; поэтому и Иезекииль говорит только о «видении подобия славы Господней» (2:1), т.е. он трижды избегает реального описания Бога.

1:28 радуга. Радуга не только отражает великолепие облика Божия, но и напоминает о Его обетованиях (Быт 9:16−17).