Єзекіїла 1 глава

Книга пророка Єзекіїля
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.

И было в тридцатый год, в четвертый месяц, в пятый день месяца, когда я находился среди переселенцев при реке Ховар: отверзлись небеса, и я видел видения Божии.

На п'ятий день місяця, — це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,

В пятый день месяца — это был пятый год от пленения царя Иоакима —

надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.

было слово Господа к Иезекиилю, сыну Вузия, священнику, в земле халдейской, при реке Ховар; и была на нем там рука Господня.

Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,

И я видел: и вот, бурный ветер шел от севера, великое облако и клубящийся огонь, и сияние вокруг него,

і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.

а из середины его — как бы свет пламени из середины огня. И в середине его видны были четыре живых существа, и таков был вид их: облик их был как у человека;

У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.

и у каждого четыре лица, и у каждого из них четыре крыла;

Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.

а ноги их — ноги прямые, и ступни ног их — как ступня ноги у тельца, и сверкали, как блестящая медь.

Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них — у всіх чотирьох.

И руки человеческие были под крыльями их, на четырех сторонах их;

А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.

и лица у них, и крылья у них — у всех четырех. Крылья их соприкасались одно с другим. Во время шествия своего они не оборачивались, а шли каждое по направлению лица своего.

Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч — левине лице в усіх чотирьох, ліворуч — бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.

Подобие лиц их — лицо человека и лицо льва с правой стороны у всех их четырех; а с левой стороны — лицо тельца у всех четырех и лицо орла у всех четырех.

Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,

И лица их, и крылья их сверху были разделены, но у каждого два крыла соприкасались одно с другим, а два покрывали тела их.

і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.

И шли они, каждое в ту сторону, которая перед лицом его: куда дух хотел идти, туда и шли; во время шествия своего не оборачивались.

А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.

И вид этих живых существ был как вид горящих углей, как вид лампад. Огонь ходил между живыми существами и сияние от огня, и молния исходила из огня.

І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.

И живые существа быстро двигались туда и сюда, как сверкает молния.

Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.

И смотрел я на живые существа, и вот, на земле подле этих живых существ — по одному колесу перед четырьмя лицами их.

Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.

Вид колес и устроение их — как вид топаза, и подобие у всех четырех одно. И по виду их, и по устроению их казалось, будто колесо находилось в колесе.

Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.

Когда они шли — шли на четыре свои стороны; во время шествия не оборачивались.

Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.

А ободья их — высоки и страшны были они; ободья их у всех четырех вокруг полны были глаз.

І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.

И когда шли живые существа, шли и колеса подле них; а когда живые существа поднимались от земли, тогда поднимались и колеса.

Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.

Куда дух хотел идти, туда шли и они; куда бы ни пошел дух — и колеса поднимались наравне с ними, ибо дух живых существ был в колесах.

Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.

Когда шли те, шли и они; и когда те стояли, стояли и они; и когда те поднимались от земли, тогда наравне с ними поднимались и колеса, ибо дух живых существ был в колесах.

Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.

Над головами живых существ было подобие свода, как вид изумительного кристалла, простертого сверху над головами их.

А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.

А под сводом простирались крылья их — прямо одно к другому; и у каждого были два крыла, которые покрывали их, у каждого два крыла покрывали тела их.

Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.

И когда они шли, я слышал шум крыльев их, как бы шум многих вод, как бы глас Всемогущего, сильный шум, как бы шум в воинском стане; а когда они останавливались — опускали крылья свои.

І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.

И голос был со свода, который над головами их; когда они останавливались, тогда опускали крылья свои.

Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.

А над сводом, который над головами их, было подобие престола по виду как бы из камня сапфира; а над подобием престола было как бы подобие человека вверху на нем.

І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.

И видел я как бы пылающий металл, как бы вид огня внутри него вокруг; от вида чресл его и выше и от вида чресл его и ниже я видел как бы некий огонь, и сияние было вокруг него.

Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.

В каком виде бывает радуга на облаках во время дождя, такой вид имело это сияние кругом.

« 5 глава 2 глава »