Михея 1 глава

Книга пророка Михея
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, — про Самарію і Єрусалим.

Слово Господа, которое было к Михею морасфитянину в дни Иоафама, Ахаза и Езекии, царей иудейских, и которое открыто ему о Самарии и Иерусалиме.

Слухайте, усі народи! Уважай, земле, й що її сповнює! Нехай буде Господь Владика проти вас свідком, Господь зо святого храму свого.

Слушайте, все народы, внимай, земля и все, что наполняет ее! Да будет Господь Бог свидетелем против вас, Господь из святого храма Своего!

Бо ось Господь виходить з місця свого, і зійде вниз, візьме під ноги землі висоти.

Ибо вот, Господь выходит от места Своего, низойдет и наступит на высоты земли —

Гори під ним розтануть, розсядуться долини, неначе від вогню віск, немов вода, що вилита на хвилі.

и горы растают под Ним, долины распадутся, как воск от огня, как воды, льющиеся с крутизны.

А все воно за Якова провину і за гріхи дому Ізраїля. Яка ж та Якова провина? Хіба не Самарія? Який гріх дому Юди? Хіба не Єрусалим?

Все это — за нечестие Иакова, за грех дома Израилева. От кого нечестие Иакова? Не от Самарии ли? Кто устроил высоты в Иудее? Не Иерусалим ли?

Тому зроблю з Самарії звалище в полі; місце, щоб там садовити виноградник. Скочу її каміння у долину, й оголю її основи.

«За то сделаю Самарию грудой развалин в поле, местом для разведения винограда; низрину в долину камни ее и обнажу основания ее.

Всі ідоли її будуть розбиті, усі її заробітки будуть вогнем спалені, усі її кумири розіб'ю на скалки; вона бо назбирала їх заробітками блудниці, і вони стануть знов заробітками блудниці.

Все истуканы ее будут разбиты, и все дары за блуд ее сожжены будут огнем, и всех идолов ее предам разрушению, ибо из любодейных даров она устраивала их, на любодейные дары они и будут обращены».

Над цим буду ридати-голосити, буду ходити босий-голий; немов шакали, буду вити і склиглити, неначе струсі.

Об этом буду я плакать и рыдать, буду ходить как ограбленный и обнаженный, выть, как шакалы, и плакать, как страусы,

Бо її рана невигойна, вона сягає аж до Юди, дійшла аж до воріт народу мого, до Єрусалиму.

потому что болезненно поражение ее, дошло до Иуды, достигло даже до ворот народа моего, до Иерусалима.

Не сповіщайте про це в Гаті, не голосіте гірко, у Бет-Леафрі у поросі качайся.

Не объявляйте об этом в Гефе, не плачьте там громко; но в селении Офра покрой себя пеплом.

Пройди в голизні й соромі, о мешканко Шафіру! Вона не вийшла, мешканка Цаанану. Плач у Бет-Ецелі візьме у вас місце його постою.

Переселяйтесь, жительницы Шафира, срамно обнаженные; не убежит и живущая в Цаане; плач в селении Ецель не даст вам остановиться в нем.

Як їй надіятись на щастя, тій, що живе у Мароті? Лихо бо від Господа зійшло аж до воріт Єрусалиму.

Горюет о своем добре жительница Марофы, ибо сошло бедствие от Господа к воротам Иерусалима.

Запрягай у колісниці бистрих, о мешканко Лахішу! Вона була почином гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено Ізраїля провини.

Запрягай в колесницу быстрых, жительница Лахиса; ты — начало греха дочери Сиона, ибо у тебя появились преступления Израиля.

Тому мусиш прощальні дари дати для Морешет-Гату; доми Бет-Ахзіву будуть оманою для царів ізраїльських.

Поэтому ты посылать будешь дары в Морешеф-Геф; но селения Ахзива будут обманом для царей Израилевых.

Я ще нашлю здобичника на тебе, о мешканко Мареші! Слава Ізраїля досягне аж до Адулламу.

Еще наследника приведу к тебе, жительница Мореша; он пройдет до Одоллама, славы Израиля.

Обстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих. Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю.

Сними с себя волосы, остригись, скорбя о нежно любимых сынах твоих; расширь из-за них лысину, как у линяющего орла, ибо они переселены будут от тебя.

« 4 глава 2 глава »