2 Царів 1 глава

Друга книга царів
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля.

После смерти Ахава Моав взбунтовался против Израиля.

Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: “Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?”

Охозия же упал через решетку своей верхней комнаты в Самарии и покалечился. Он отправил посланцев, сказав им: — Идите и спросите Баал-Зевува[1], бога Экрона, оправлюсь ли я от этих увечий.

Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: “Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога?

Но Ангел Господень сказал Илии из Тишбы: — Пойди навстречу посланцам царя Самарии и спроси их: «Разве в Израиле нет Бога, что вы идете спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона?»

Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.” І пішов Ілля.

Итак, вот что говорит Господь: «Ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!». И Илия пошел.

Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: “Чому ви повернулись?”

И вернулись посланцы к царю, и он спросил их: — Почему вы вернулись?

Вони ж йому: “Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

— Нам навстречу вышел некий человек, — ответили они. — Он сказал нам: «Возвращайтесь к царю, который вас послал, и скажите ему, что так говорит Господь: „Разве в Израиле нет Бога, что ты посылаешь людей спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона? Итак, ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!“»

Він їх питає: “Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?”

Царь спросил их: — Как выглядел тот человек, который вышел вам навстречу и сказал это?

Ті відповіли йому: “Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.” І сказав він: “Це Ілля тішбій!”

Они ответили: — Он был одет в шкуры,[2] с кожаным поясом на бедрах. Царь сказал: — Это Илия из Тишбы.

Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, — а він сидів на верху гори, — й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!”

Он послал к Илии военачальника с пятьюдесятью воинами. Тот поднялся к Илии, который сидел на вершине холма, и сказал ему: — Божий человек, царь говорит: «Спустись!»

Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

Илия ответил начальнику над пятьюдесятью воинами: — Если я Божий человек, пусть огонь сойдет с неба и пожрет тебя и твоих людей! И огонь, сойдя с неба, пожрал его и пятьдесят его воинов.

Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: “Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!”

Тогда царь послал к Илии другого пятидесятника с его людьми. Тот сказал Илии: — Божий человек, так говорит царь: «Немедленно спустись!»

Ілля відповів, сказавши: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню.

— Если я Божий человек, — ответил Илия, — пусть огонь сойдет с неба и пожрет тебя и твой пятидесяток! И огонь Божий, сойдя с неба, пожрал его и пятьдесят его воинов.

Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: “Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах.

Тогда царь послал третьего пятидесятника с его людьми. Этот командир поднялся и пал на колени перед Илией. — Божий человек, — взмолился он, — прошу, пощади мою жизнь и жизнь этих пятидесяти воинов, твоих слуг!

Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!”

Ведь огонь, сошедший с небес, пожрал двух первых пятидесятников и их воинов. Пощади же мою жизнь!

І сказав ангел Господній до Іллі: “Зійди з ним! Не бійсь його.” Устав він, пішов з ним до царя,

Ангел Господень сказал Илии: — Спустись с ним, не бойся его. Тогда Илия встал и спустился с ним к царю.

і каже йому: “Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, — наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, — не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.”

Он сказал царю: — Так говорит Господь: «Разве в Израиле нет Бога, чтобы спрашивать Его? Ты отправлял посланцев спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона! За это ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!».

І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, — у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, — бо в Ахазії не було сина.

И тот умер, по слову Господа, которое произнес Илия. Так как у Охозии не было сына, вместо него на втором году правления иудейского царя Иорама[3], сына Иосафата, воцарился его брат Иорам.

Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських.

Что же до прочих событий правления Охозии и того, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

Примечания:

Новый русский перевод

2 [1] — Иисус Христос отождествляет этого бога с самим сатаной, повелителем демонов (см. Мф 10:25; Мф 12:24-28).

8 [2] — Или: « Он был весьма волосат».

17 [3] — Евр. Иехора́м, вариант имени Иорам.

« 22 глава 2 глава »