Єремії 1 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,

Слова Иеремии, сына Хелкии, одного из священников Анатота, что в земле Вениамина.

до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,

Слово Господа было к нему в тринадцатом году[1] правления Иосии, сына Амона, царя Иудеи.

та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.

Господь продолжал возвещать ему Свое слово во времена правления Иоакима, сына Иосии, царя Иудеи, до пятого месяца одиннадцатого года правления Цедекии[2], сына Иосии, царя Иудеи, когда жители Иерусалима были уведены в плен.

І надійшло до мене таке слово Господнє:

И было ко мне слово Господне:

«Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.»

— Прежде чем Я образовал тебя во чреве, Я уже знал[3] тебя, прежде чем ты вышел из утробы, Я избрал тебя; Я назначил тебя пророком для народов.

Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.»

Я ответил: — О Владыка Господь[4]! Я не умею говорить, ведь я слишком молод.

А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, — бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.

Но Господь сказал мне: — Не говори: «Я ещё молод». Ты пойдешь ко всем, к кому Я пошлю тебя, и будешь говорить всё, что Я повелю тебе.

Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, — слово Господнє.»

Не бойся их, потому что Я с тобой, и Я спасу тебя, — сказал Господь.

Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста.

Господь простер руку, коснулся моих уст и сказал мне: — Вот Я вложил слова Мои в твои уста.

Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»

Смотри, сегодня Я поставлю тебя над народами и царствами, чтобы искоренять и ломать, губить и разрушать, строить и насаждать.

Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» — Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.»

И было ко мне слово Господне: — Что ты видишь, Иеремия? — Вижу ветку миндального дерева, — ответил я.

І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.»

— Верно разглядел, — сказал мне Господь, — ведь Я наблюдаю[5] за тем, чтобы Мое слово исполнилось.

І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.»

Вновь было ко мне слово Господне: — Что ты видишь? — Вижу кипящий котел — он наклонен с северного края, — ответил я.

Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.

— С севера хлынет беда на всех, кто живет в этой стране, — сказал мне Господь. —

Бо ось я прикличу всі племена царств північних, — слово Господнє, — і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.

Ведь Я призываю все народы северных царств, — возвещает Господь. — Они придут и поставят свои престолы у ворот Иерусалима, вокруг всех окружающих его стен, у всех городов Иудеи.

Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.

Я оглашу приговор им за все их злодеяния: они оставили Меня, и возжигали благовония чужим богам, и поклонялись делам своих рук.

Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.

Соберись! Встань и скажи им всё, что Я тебе повелю. Не бойся их, не то Я сокрушу тебя перед ними.

Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.

Сегодня Я сделал тебя укрепленным городом, железной колонной и бронзовой стеной, чтобы дать отпор всей этой земле — царям Иудеи, её вельможам, священникам и народу этой страны.

Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, — слово Господнє, — щоб тебе врятувати.»

Они будут воевать против тебя, но не одолеют, потому что Я с тобой и спасу тебя, — возвещает Господь.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [1] — В 627 г. до н. э.

3 [2] — В августе 586 г. до н. э.

5 [3] — Или: избрал.

6 [4] — Евр. Адона́й ЙГВГ (Адонай-Яхве).

12 [5] — Евр. шоке́д, что созвучно слову шаке́д — «миндаль» (см. ст. 11).

« 66 глава 2 глава »