Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий[1]

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

то и я решил, тщательно исследовав всё от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, всё по порядку,

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Во время правления Ирода[2], царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авии[3]. Его жена тоже была потомком Аарона, её звали Елизавета.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония[4].

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Увидев его, Захария был чрезвычайно поражен и испуган.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Ангел сказал ему: — Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. Ещё до своего рождения он будет исполнен Святым Духом.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа[5].

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

Захария спросил ангела: — Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

Ангел ответил: — Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в своё время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

Захария, выйдя, не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Срок служения Захарии закончился, и он возвратился домой.

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома[6].

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

Она говорила: — Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

На шестом месяце беременности Елизаветы, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

к деве по имени Мария[7], которая была обручена с Иосифом, потомком Давида.

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Ангел пришёл к ней и сказал: — Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

Ангел продолжал: — Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе благодать!

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом[8].

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

— Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я ещё не была с мужчиной.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Ангел ответил: — Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребёнок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в её преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Для Бога нет ничего невозможного.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

— Я служанка Господа, — ответила Мария, — пусть всё произойдёт со мной так, как ты сказал. И ангел оставил её.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

Как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у неё встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

и она громким голосом воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

Мария ответила: «Душа моя славит Господа,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

потому что Он увидел смирение Своей служанки[9]. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

потому что Всемогущий совершил для меня такое великое дело! Его имя свято![10]

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Из поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его![11]

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Его рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых в надмении сердца их,

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

сверг правителей с их престолов и возвысил смиренных!

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Он насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Он помог Своему слуге Израилю, помня о милости,

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

которую обещал нашим предкам — Аврааму и его семени вовеки».

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Елизавете подошло время родить, и родила она сына.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

Её соседи и родственники услышали о том, что Господь явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

На восьмой день[12] они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

Но мать ребенка возразила: — Нет! Его будут звать Иоанном.

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

Ей стали говорить: — Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — потому что рука Господа была с ним.

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

«Благословен Господь, Бог Израиля[13], Который посетил Свой народ и искупил его!

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

Он воздвиг нам рог спасения[14] из дома Своего слуги Давида,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

как Он издавна и обещал через Своих святых пророков,

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

что Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

Так Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

избавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

живя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути[15],

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

возвестить Его народу спасение через прощение грехов,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

по глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю свыше,

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной[16] и направить наши стопы на путь мира!»

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Ребенок рос и укреплялся в духе[17]. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — Или: описание событий, представляющих для нас истину.

5 [2] — Ирод Великий, был царем Иудеи в 40-4 гг. до н. э. Кроме Иудеи, в его владения входили также Самария и Галилея.

5 [3] — Служение в Иерусалимском храме было разделено между 24 сменами священников, потомков Аарона (см. 1Пар 24:1-19).

9 [4] — См. Исх 30:6-8.

17 [5] — См. Мал 4:5-6.

24 [6] — Букв.: скрывала себя.

27 [7] — Греч. Мариа́м — так в оригинале по всей книге, за исключением ст. 41.

31 [8] — Имя Иисус на языке иудеев звучит как Йешу́а и означает: Господь [ЙГВГ, Яхве] спасает.

48 [9] — См. 1Цар 1:11; 1Цар 2:1.

49 [10] — См. Пс 110:9.

50 [11] — См. Пс 102:17.

59 [12] — По Закону Божьему обрезание производилось на восьмой день (см. Быт 17:12).

68 [13] — См. Пс 40:14; Пс 71:18; Пс 105:48.

69 [14] — Рог спасения. В знач.: «могучий Спаситель»; (см. Пс 17:3). Рог был символом могущества, власти и силы (см. напр., 1Цар 2:10; Иер 48:25; Мих 4:13).

76 [15] — См. Ис 40:3; Мал 3:1.

79 [16] — См. Ис 9:2.

80 [17] — Или: в Духе.

« 16 глава 2 глава »