Римлян 10 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися.

Братья, желание моего сердца и моя молитва к Богу о том, чтобы Израиль был спасен.

Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна.

Я сам свидетель того, что они ревностно стремятся к Богу, но ревность их не основана на знании.

Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій.

Не понимая праведности, что дает Бог, и пытаясь установить свою собственную, они не приняли праведности Божьей.

Бо мета закону — Христос, на оправдання кожного, хто вірує.

Христос — конец Закона[57], и отныне каждый верующий получает праведность.

Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити.»

Моисей так описывает праведность по Закону: «Исполняющий их будет жив благодаря им».[58]

А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» — тобто: Христа звести додолу;

Праведность, которая дается по вере, говорит: «Не спрашивай себя: кто же поднимется на небо?» — чтобы привести оттуда Христа.

або: «Хто зійде в безодню?» — тобто: щоб вивести Христа з мертвих.

Или: «Кто же спустится в бездну?» — чтобы воскресить Христа из мертвых.

Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо.

Но что она говорит? «Слово близко к тебе: оно в твоих устах и в твоем сердце».[59] Это и есть то слово веры, которое мы возвещаем!

Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся,

Если ты исповедуешь своим языком, что Иисус — Господь, и если ты веришь сердцем, что Бог воскресил Его из мертвых, то будешь спасен.

бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.

Вера сердца дает человеку праведность, а исповедание уст приносит спасение.

Письмо бо каже: «Кожний, хто вірує в нього, не осоромиться.»

Писание говорит: «Верующий в Него не будет постыжен».[60]

Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває;

В этом между иудеем и язычником нет никакого различия — один и тот же Господь является Господом всех и обильно благословляет всех, кто взывает к Нему.

бо «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться.»

Ведь «каждый, кто призовет имя Господа, будет спасен».[61]

Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, що його не чули? А як почують без проповідника?

Но как им призывать Того, в Кого они не поверили? Как поверить в Того, о Ком не слышали? И как услышать, если никто им не будет возвещать?

І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Написано ж: «Які гарні ноги тих, що благовістять добро!»

И как кто-либо может возвещать, не будучи посланным? Написано: «Как прекрасны ноги тех, кто возвещает Радостную Весть!»[62]

Та не всі послухали Євангелії. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми чули?»

Но не все израильтяне послушались Радостной Вести. Исаия говорит: «Господи, кто поверил слышанному от нас?»[63]

Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове.

Итак, вера приходит от услышанного слова, слова о Христе.

Та я питаю: Хіба вони не чули? Таж — «по всій землі рознісся їхній голос, їхні слова в кінці світу.»

Но я хочу спросить, разве они не слышали? Конечно же слышали, ведь написано: «Их голос проходит по всей земле, их слова — до краев света».[64]

І ще кажу: Може не зрозумів Ізраїль? Але ж перший Мойсей мовить: «Я викличу у вас заздрість не народом, збуджу ваш гнів народом нерозумним.»

Тогда я спрашиваю: может быть, Израиль этого не понял? Но ведь ещё Моисей говорил словами Божьими: «Я пробужу в вас ревность через тех, кого и народом-то не назвать; Я разгневаю вас глупым народом».[65]

А Ісая насмілюється і мовить: «Знайшли мене ті, що мене не шукали. Я об'явився тим, що про мене не питали.»

А Исаия смело говорит слова Божьи: «Я найден теми, кто не искал Меня. Я открылся тем, кто не спрашивал Меня».[66]

До Ізраїля ж каже: «Увесь день я простягав свої руки до неслухняного й упертого народу.»

Но об Израиле Бог говорит: «Весь день Я простирал руки Мои к непокорному и своевольному народу».[67]

Примечания:

Новый русский перевод

4 [57] — Или: конечная цель Закона.

5 [58] — Лев 18:5.

6 [59] — Втор 30:11-14.

11 [60] — Ис 28:16.

13 [61] — Иоиль 2:32.

15 [62] — Ис 52:7.

16 [63] — Ис 53:1.

18 [64] — Пс 18:5.

19 [65] — Втор 32:21.

20 [66] — Ис 65:1.

21 [67] — Ис 65:2.

« 9 глава 11 глава »