Римлян 3 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?

В чем же тогда преимущество быть иудеем, и есть ли польза в том, чтобы быть в числе обрезанных?

Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.

Большое преимущество во всех отношениях. Прежде всего в том, что иудеям было доверено слово Божье.

Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?

И если некоторые из них оказались неверны Богу, то разве их неверность может уничтожить Божью верность?

Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»

Конечно же нет! Хотя каждый человек лжив, но Бог верен, как об этом и написано: «Чтобы Ты был оправдан в Твоих словах и победил в суде Своем».[9]

Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий — по-людському говорю! — коли наводить гнів свій?

Но если наша неправедность яснее показывает праведность Божью, то значит ли это, что Бог несправедлив в Своем гневе на нас? (Я говорю по человеческому рассуждению.)

Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?

Конечно нет. Иначе как бы Бог мог судить мир?

Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?

Но если моя ложь делает ярче истину Божью и, таким образом, умножает Его славу, то почему же я судим как грешник?

Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.

Может, нам нужно начать делать зло, чтобы вышло добро? А некоторые клеветники действительно говорят, что я так учу. Эти люди заслуживают осуждения.

То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,

Так что же? В лучшем ли мы, иудеи, положении, чем другие? Нет! Мы уже говорили о том, что как иудеи, так и язычники — все оказались под властью греха.

як написано: «Немає справедливого, ані одного!

Написано: «Нет праведного, нет ни одного!

Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.

Никто не понимает и никто не ищет Бога.

Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!

Все сбились с пути, все, как один, стали негодны, нет делающего добро, нет ни одного».[10]

Їхнє горло — гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.

«Гортань их — открытая могила, языком своим они лгут».[11] «У них на губах яд гадюки».[12]

Уста у них прокльонів повні і гіркоти.

«Уста их полны проклятий и горечи».[13]

Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.

«Их ноги быстры на пролитие крови;

На їхніх дорогах злидні і руїна.

опустошением и горем отмечен их путь,

Вони не відають дороги миру.

им неизвестен путь к миру».[14]

Немає Божого остраху у них перед очима.»

«Нет Божьего страха у них в глазах».[15]

Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,

Но мы знаем, что сказанное в Законе, сказано для тех, кто находится под Законом, а значит, абсолютно никто не имеет извинения, и весь мир становится виновным перед Богом.

бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

Никто не будет оправдан перед Ним соблюдением Закона. Через Закон приходит лишь осознание нашего греха.

Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;

Но сейчас, независимо от Закона, Бог открывает людям ту праведность, о которой свидетельствуют Закон и пророки.

справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.

Праведность от Бога дается через веру всем, кто верит в Иисуса Христа, потому что нет различия.

Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,

Ведь все согрешили, и все лишились Божьей славы,

і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:

и все получают оправдание даром, по благодати, через искупление, совершенное Христом Иисусом.

якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,

Бог сделал Его жертвой умилостивления[16] в крови Его для всех, кто верит. Бог пожелал проявить Свою справедливость, простив грехи, совершенные в прежние века.

за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, — щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

Он долго терпел, чтобы сейчас, в наше время, показать Свою праведность. Он Сам праведен и оправдывает того, кто верит в Иисуса.

Де ж тоді хвальба? Вона виключена. — Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.

Итак, что же с нашей похвальбой? Она исключена. Какой закон это сделал? Закон дел? Нет, закон веры.

Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.

Мы утверждаем, что человек получает оправдание верой независимо от соблюдения Закона.

Хіба Бог — тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,

Разве Бог является только Богом иудеев? Разве Он не Бог и язычников? Конечно же, и язычников,

бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

потому что есть только один Бог, Который оправдает как обрезанных, так и необрезанных по их вере.

То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.

Но это вовсе не значит, что мы верой устраняем Закон, наоборот, мы утверждаем его.

Примечания:

Новый русский перевод

4 [9] — Пс 50:6.

12 [10] — Пс 13:1−3; Пс 52:2-4; Еккл 7:20.

13 [11] — Пс 5:10.

13 [12] — Пс 139:4.

14 [13] — Пс 9:28.

15 [14] — Прит 1:16; Ис 59:7-8.

18 [15] — Пс 35:2.

25 [16] — См. Лев 16:15-16.

« 2 глава 4 глава »