Римлян 1 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Переклад Хоменка → Открытый перевод

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

Павел, раб Иисуса Помазанника, призванный посланник, отделенный к Божьему благовестию,

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

которое Он заранее обещал через Своих пророков, в святых Писаниях,

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

о Сыне Своём, родившемся телесно от семени Давида,

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

Который был определён Сыном Божьим в силе, по духу святости, через воскресение из мертвых, о Иисусе Помазаннике, нашем Господе,

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

через Которого мы получили благодать и посланничество, для послушания вере во всех народах, ради Его имени,

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

среди которых есть и вы, призванные Иисусом Помазанником, —

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

всем, находящимся в Риме любимцам Бога, призванным святым: благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Помазанника.

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Помазанника за всех вас, потому что вера ваша возвещается во всем мире.

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

Свидетель мой Бог, Которому служу в духе моем благовествуя Сына Его, что постоянно вспоминаю о вас

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

в своих молитвах, прося, чтобы когда-нибудь, по воле Божьей, прийти мне к вам.

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

Ибо жажду увидеть вас, чтобы передать вам некий духовный дар для вашего утверждения,

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

то есть, чтобы утешиться друг в друге благодаря вере, вашей и моей.

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

Хочу, чтобы вы знали, братья, что часто порывался прийти к вам (но что-то останавливало меня до сих пор), чтобы я получил некий плод и у вас, как и у остальных народов.

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

Я должник грекам и варварам, мудрецам и глупцам.

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

Итак, что касается меня, я намерен благовествовать и вам, находящимся в Риме.

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

Ведь я не стыжусь благовестия, которое есть Божья сила ко спасению всякому, кто верит, во-первых еврею, и греку.

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

В нём открывается Божья праведность от веры к вере, как написано: «праведный верою жив будет».

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое кощунство и неправедность людей, удерживающих истину в неправедности.

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

Потому что познаваемое Божье очевидно для них, ведь Бог явил им это.

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

Ибо незримое Его от создания мира в созерцании творений становится зримым: вечная Его сила и Божественность, так что нет им извинения.

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

Потому что, узнав Бога, они не возвеличили Его как Бога, не поблагодарили, но осуетились в своих рассуждениях, и их неразумное сердце помрачилось;

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

считая себя мудрыми, обезумели,

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

и славу бессмертного Бога поменяли на изображения, подобные смертному человеку и птицам, и четвероногим, и пресмыкающимся.

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

Потому и предал их Бог в страстях их сердец в нечистоту их обесчещенных тел,

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

тех, кто заменил истину Божью ложью, и поклонялся и служил творению вместо Творца, Который благословен во веки, аминь.

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

Из-за этого предал их Бог позорным страстям: женщины их заменили естественное сношение противоестественным;

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

подобно и мужчины, оставив естественное сношение с женщиной, воспламенялись желанием своим друг ко другу, мужчины с мужчинами, делая безобразие и получая в самих себе справедливую расплату за такое распутство.

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

И как они не сочли годным познавать Бога, то предал их Бог презренному уму — творить недостойное,

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

они наполнены неправедностью, подлостью, стяжательством, злобой; полны зависти, убийства, ссор, обмана, наговоров;

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

клеветники, ненавидящие Бога, оскорбители, надменны, хвастуны, изобретательны на зло, родителям непокорны,

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

безрассудны, вероломны, бессердечны, немилосердны.

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

Они узнали заповедь Божью, что совершающие такое достойны смерти; однако не только делают всё это, но и одобряют тех, кто поступает так же.

« 1 глава 2 глава »