Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Переклад Хоменка → Слово Жизни

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

Двенадцати племенам иудеев, рассеянным среди народов. Вас приветствует Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа.

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

Братья, радуйтесь, когда вы сталкиваетесь с различного рода искушениями.

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

Вы знаете, что испытание вашей веры вырабатывает терпение,

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

а терпение должно иметь совершенное действие, чтобы вы были совершенными и цельными, без всяких недостатков.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Если кому-то из вас недостает мудрости, пусть просит у Бога, который щедро, не упрекая, наделяет ею всех — и ему будет дано.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Но тот, кто просит, должен верить нисколько не сомневаясь, потому что сомневающийся похож на морскую волну, носимую и разбиваемую ветром.

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

Пусть такой человек не рассчитывает получить что-либо от Господа.

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Это человек с раздвоенными мыслями и не уверенный в том, что он делает.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

Униженный брат на самом деле может хвалиться своим высоким положением.

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

A тот, кто богат, может хвалиться своим унижением, потому что он исчезнет, как полевой цвет.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Восходит солнце и своим жаром сушит растение, его цветок опадает, и вся красота исчезает. Так же и богатый человек завянет среди своих суетных дел.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Счастлив тот, кто переносит испытание. Когда он выдержит его, то получит венец жизни, который Бог обещал всем, кто любит Его.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Когда вас постигает искушение, не говорите: "Это Бог меня искушает". Бог сам не может быть искушен злом и не искушает никого.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Каждого человека искушают его же собственные желания, они увлекают и соблазняют его.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Затем желание зачинает и порождает грех, а совершённый грех порождает смерть.

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Смотрите, любимые мои братья, чтобы вам не оказаться обманутыми.

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Все добрые и совершенные дары исходят свыше, от Отца небесного света, у которого нет изменения и ни тени перемены.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Он сам по своей воле родил нас словом истины, чтобы нам быть первыми плодами среди Его созданий.

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

Любимые мои братья, поймите: пусть каждый будет склонен скорее слушать, чем говорить или проявлять гнев.

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

В гневе человек не делает угодного Богу.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Поэтому оставьте всякую нечистоту и остаток злобы и примите со смирением насаждаемое слово, которое имеет силу спасти ваши души.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

При этом будьте не только слушателями слова, но и исполнителями его, иначе вы просто обманываете себя.

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

Кто слушает слово, но не исполняет, тот похож на человека, который смотрит в зеркало:

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

он посмотрел на себя и отошел, и сразу забыл, как он выглядит.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

Но человек, который вникает в совершенный закон, закон свободы, и поступает согласно ему, не забывая о том, что слышал, будет благословен в своих делах.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Кто считает себя благочестивым, но не может управлять своим языком, тот обманывает самого себя, и благочестие такого человека тщетно.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

Чистое и непорочное благочестие перед Богом и Отцом заключается в том, чтобы помогать сиротам и вдовам в их нуждах и хранить себя чистым от этого мира.

« 28 глава 2 глава »