1 Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, —
2 а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, —
3 що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність — з Отцем і з його Сином Ісусом Христом.
4 І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна.
5 А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог — світло, й ніякої у ньому темряви немає.
6 Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди.
7 А коли ходимо у світлі, як він сам — у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха.
8 Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає.
9 Якже ми визнаємо гріхи наші, то він — вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.
10 Коли ми кажемо, що не згрішили, ми чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.
7 Что значит «ходит во свете» — объясняется в ст. 8−10. «Все же... делается явным от света» (Еф 5:13). Присутствие Божие заставляет нас осознавать греховность, присущую как нашей природе (ст. 8), так и нашей жизни (ст. 9−10). Кровь Христа — это Божие средство, помогающее преодолеть грех. Жить во свете значит жить в общёнии с Отцом и Сыном. Грех подрывает, покаяние — восстанавливает это общение. Немедленное же исповедание греха делает общение непрерывным.