Аввакума 1 глава

Книга пророка Авакума
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (МП)

Пророцтво, що бачив пророк Авакум.

Пророческое видение, которое видел пророк Аввакум.

Докіль, о Господи, буду взивати — і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство — і не рятуєш?

Доколе, Господи, я буду взывать, и Ты не слышишь, буду вопиять к Тебе о насилии, и Ты не спасаешь?

Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.

Для чего даешь мне видеть злодейство и смотреть на бедствия? Грабительство и насилие предо мною, и восстает вражда и поднимается раздор.

Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.

От этого закон потерял силу, и суда правильного нет: так как нечестивый одолевает праведного, то и суд происходит превратный.

Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.

Посмотрите между народами и внимательно вглядитесь, и вы сильно изумитесь; ибо Я сделаю во дни ваши такое дело, которому вы не поверили бы, если бы вам рассказывали.

Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.

Ибо вот, Я подниму Халдеев, народ жестокий и необузданный, который ходит по широтам земли, чтобы завладеть не принадлежащими ему селениями.

Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.

Страшен и грозен он; от него самого происходит суд его и власть его.

Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.

Быстрее барсов кони его и прытче вечерних волков; скачет в разные стороны конница его; издалека приходят всадники его, прилетают как орел, бросающийся на добычу.

Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.

Весь он идет для грабежа; устремив лице свое вперед, он забирает пленников, как песок.

Він і з царів кепкує, князі — то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.

И над царями он издевается, и князья служат ему посмешищем; над всякою крепостью он смеется: насыплет осадный вал и берет ее.

Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!

Тогда надмевается дух его, и он ходит и буйствует; сила его — бог его.

Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.

Но не Ты ли издревле Господь Бог мой, Святый мой? мы не умрем! Ты, Господи, только для суда попустил его. Скала моя! для наказания Ты назначил его.

Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?

Чистым очам Твоим не свойственно глядеть на злодеяния, и смотреть на притеснение Ты не можешь; для чего же Ты смотришь на злодеев и безмолвствуешь, когда нечестивец поглощает того, кто праведнее его,

Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.

и оставляешь людей как рыбу в море, как пресмыкающихся, у которых нет властителя?

Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.

Всех их таскает удою, захватывает в сеть свою и забирает их в неводы свои, и оттого радуется и торжествует.

Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.

За то приносит жертвы сети своей и кадит неводу своему, потому что от них тучна часть его и роскошна пища его.

Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?

Неужели для этого он должен опорожнять свою сеть и непрестанно избивать народы без пощады?

« 3 глава 2 глава »