2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (МП)

Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:

Симон Петр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:

благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!

благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.

Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!

Как от Божественной силы Его даровано нам все потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию,

Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.

которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделались причастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью:

І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,

то вы, прилагая к сему все старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность,

у пізнанні — стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,

в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие,

у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.

в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь.

Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа.

А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.

А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих.

Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.

Посему, братия, более и более старайтесь делать твердым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнетесь,

Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.

ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.

Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.

Для того я никогда не перестану напоминать вам о сем, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине.

Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,

Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой [телесной] храмине, возбуждать вас напоминанием,

знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.

зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.

Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.

Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память.

Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.

Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетенным басням последуя, но быв очевидцами Его величия.

Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»

Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принесся к Нему такой глас: Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение.

І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.

И этот глас, принесшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе.

І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.

И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в темном месте, доколе не начнет рассветать день и не взойдет утренняя звезда в сердцах ваших,

А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.

зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою.

Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.

Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.

Примечания:

Синодальный перевод (МП)

17 велелепно — величественно, прекрасно, великолепно.

« 5 глава 2 глава »