Єремії 1 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,

Слова́ Иереми́и, сы́на Хелки́ина, из свяще́нников в Анафо́фе, в земле́ Вениами́новой,

до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,

к кото́рому бы́ло сло́во Госпо́дне во дни Ио́сии, сы́на Амо́нова, царя́ Иуде́йского, в трина́дцатый год ца́рствования его́,

та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.

и та́кже во дни Иоаки́ма, сы́на Ио́сиина, царя́ Иуде́йского, до конца́ оди́ннадцатого го́да Седе́кии, сы́на Ио́сиина, царя́ Иуде́йского, до переселе́ния Иерусали́ма в пя́том ме́сяце.

І надійшло до мене таке слово Господнє:

И бы́ло ко мне сло́во Госпо́дне:

«Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.»

пре́жде не́жели Я образова́л тебя́ во чре́ве, Я позна́л тебя́, и пре́жде не́жели ты вы́шел из утро́бы, Я освяти́л тебя́: проро́ком для наро́дов поста́вил тебя́.

Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.»

А я сказа́л: о, Го́споди Бо́же! я не уме́ю говори́ть, и́бо я ещё мо́лод.

А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, — бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.

Но Госпо́дь сказа́л мне: не говори́: «я мо́лод»; и́бо ко всем, к кому́ пошлю́ тебя́, пойдёшь, и всё, что повелю́ тебе́, ска́жешь.

Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, — слово Господнє.»

Не бо́йся их; и́бо Я с тобо́ю, что́бы избавля́ть тебя́, сказа́л Госпо́дь.

Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста.

И простёр Госпо́дь ру́ку Свою́, и косну́лся уст мои́х, и сказа́л мне Госпо́дь: вот, Я вложи́л слова́ Мои́ в уста́ твои́.

Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»

Смотри́, Я поста́вил тебя́ в сей день над наро́дами и ца́рствами, что́бы искореня́ть и разоря́ть, губи́ть и разруша́ть, созида́ть и насажда́ть.

Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» — Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.»

И бы́ло сло́во Госпо́дне ко мне: что ви́дишь ты, Иереми́я? Я сказа́л: ви́жу жезл минда́льного де́рева.

І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.»

Госпо́дь сказа́л мне: ты ве́рно ви́дишь; и́бо Я бо́дрствую над сло́вом Мои́м, чтоб оно́ ско́ро испо́лнилось.

І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.»

И бы́ло сло́во Госпо́дне ко мне в друго́й раз: что ви́дишь ты? Я сказа́л: ви́жу поддува́емый ве́тром кипя́щий котёл, и лицо́ его́ со стороны́ се́вера.

Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.

И сказа́л мне Госпо́дь: от се́вера откро́ется бе́дствие на всех обита́телей сей земли́.

Бо ось я прикличу всі племена царств північних, — слово Господнє, — і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.

И́бо вот, Я призову́ все племена́ царств се́верных, говори́т Госпо́дь, и приду́т они́, и поста́вят ка́ждый престо́л свой при вхо́де в воро́та Иерусали́ма, и вокру́г всех стен его́, и во всех города́х Иуде́йских.

Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.

И произнесу́ над ни́ми суды́ Мои́ за все беззако́ния их, за то, что они́ оста́вили Меня́, и воскуря́ли фимиа́м чужезе́мным бога́м, и поклоня́лись дела́м рук свои́х.

Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.

А ты препоя́шь чре́сла твои́, и встань, и скажи́ им всё, что Я повелю́ тебе́; не малоду́шествуй пред ни́ми, что́бы Я не порази́л тебя́ в глаза́х их.

Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.

И вот, Я поста́вил тебя́ ны́не укреплённым го́родом, и желе́зным столбо́м, и ме́дною стено́ю на всей э́той земле́, про́тив царе́й Иу́ды, про́тив князе́й его́, про́тив свяще́нников его́ и про́тив наро́да земли́ сей.

Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, — слово Господнє, — щоб тебе врятувати.»

Они́ бу́дут ра́товать про́тив тебя́, но не превозмо́гут тебя́; и́бо Я с тобо́ю, говори́т Госпо́дь, что́бы избавля́ть тебя́.

« 66 глава 2 глава »