Захарії 1 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Восьмого місяця, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка:

В восьмо́м ме́сяце, во второ́й год Да́рия, бы́ло сло́во Госпо́дне к Заха́рии, сы́ну Варахи́ину, сы́ну Аддо́ву, проро́ку:

«Прогнівавсь Господь вельми на батьків ваших;

прогне́вался Госпо́дь на отцо́в ва́ших вели́ким гне́вом,

тому скажи їм: Так говорить Господь сил: Поверніться до мене, — слово Господа сил, — і я повернусь до вас, говорить Господь сил.

и ты скажи́ им: так говори́т Госпо́дь Савао́ф: обрати́тесь ко Мне, говори́т Госпо́дь Савао́ф, и Я обращу́сь к вам, говори́т Госпо́дь Савао́ф.

Не будьте, як батьки ваші, до яких взивали перші пророки, кажучи: Так говорить Господь-сил: Верніться з ледачих доріг ваших і від лихих учинків ваших. Та вони не слухали й на мене не зважали, — слово Господнє.

Не бу́дьте таки́ми, как отцы́ ва́ши, к кото́рым взыва́ли пре́жде бы́вшие проро́ки, говоря́: «так говори́т Госпо́дь Савао́ф: обрати́тесь от злых путе́й ва́ших и от злых дел ва́ших»; но они́ не слу́шались и не внима́ли Мне, говори́т Госпо́дь.

Батьки ваші — де вони? Та й пророки — чи будуть жити вічно?

Отцы́ ва́ши — где они́? да и проро́ки, бу́дут ли они́ ве́чно жить?

Слова ж мої й постанови, що я заповідав слугам моїм, пророкам, чи не дійшли до батьків ваших? Вони повернулись і сказали: Як призначив Господь сил зробити нам, згідно з нашими путями й нашими вчинками, так і зробив з нами.»

Но слова́ Мои́ и определе́ния Мои́, кото́рые запове́дал Я раба́м Мои́м, проро́кам, ра́зве не пости́гли отцо́в ва́ших? и они́ обраща́лись и говори́ли: «как определи́л Госпо́дь Савао́ф поступи́ть с на́ми по на́шим путя́м и по на́шим дела́м, так и поступи́л с на́ми».

Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, місяця Шевата, другого року Дарія, надійшло таке слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддо, пророка.

В два́дцать четвёртый день оди́ннадцатого ме́сяца, — э́то ме́сяц Шева́т, — во второ́й год Да́рия, бы́ло сло́во Госпо́дне к Заха́рии, сы́ну Варахи́ину, сы́ну Аддо́ву, проро́ку:

Бачив я вночі, аж ось чоловік верхи на коні гнідому стоїть між чорницями, що в глибині. А за ним коні гніді, вороні й білі.

ви́дел я но́чью: вот, муж на ры́жем коне́ стои́т ме́жду ми́ртами, кото́рые в углубле́нии, а позади́ него́ ко́ни ры́жие, пе́гие и бе́лые, —

Я спитав: «Хто вони, мій Владико?» І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Я покажу тобі, хто вони.»

и сказа́л я: кто они́, господи́н мой? И сказа́л мне А́нгел, говори́вший со мно́ю: я покажу́ тебе́, кто они́.

Тоді озвався чоловік, що стояв між чорницями, і мовив: «Це ті, що Господь послав пройти туди й сюди землю.»

И отвеча́л муж, кото́рый стоя́л ме́жду ми́ртами, и сказа́л: э́то те, кото́рых Госпо́дь посла́л обойти́ зе́млю.

І вони відповіли ангелові Господньому, що стояв між чорницями, й сказали: «Ми пройшли туди й сюди землю, і ось уся земля сидить спокійно й тихо.»

И они́ отвеча́ли А́нгелу Госпо́дню, стоя́вшему ме́жду ми́ртами, и сказа́ли: обошли́ мы зе́млю, и вот, вся земля́ населена́ и споко́йна.

Тоді ангел Господній озвався й мовив: «Господи сил, докіль не матимеш жалю над Єрусалимом і над містами Юди, на яких гніваєшся повних сімдесят років?»

И отвеча́л А́нгел Госпо́день и сказа́л: Го́споди Вседержи́телю! Доко́ле Ты не умилосе́рдишься над Иерусали́мом и над города́ми Иу́ды, на кото́рые Ты гне́ваешься вот уже́ се́мьдесят лет?

І відповів Господь до ангела, що розмовляв зо мною словами добрими, відрадними словами.

Тогда́ в отве́т А́нгелу, говори́вшему со мно́ю, изрёк Госпо́дь слова́ благи́е, слова́ утеши́тельные.

І сказав до мене ангел, що розмовляв зо мною: «Оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Я повен ревнощів до Єрусалиму й до Сіону.

И сказа́л мне А́нгел, говори́вший со мно́ю: провозгласи́ и скажи́: так говори́т Госпо́дь Савао́ф: возревнова́л Я о Иерусали́ме и о Сио́не ре́вностью вели́кою;

Я гніваюсь великим гнівом проти народів, що живуть собі вигідно, бо коли я гнівався був трохи, вони множили лихо.»

и вели́ким негодова́нием негоду́ю на наро́ды, живу́щие в поко́е; и́бо, когда́ Я ма́ло прогне́вался, они́ уси́лили зло.

Тому ось як говорить Господь: «Я вертаюся знов до Єрусалиму з милосердям; мій дім буде збудований у ньому, — слово Господа сил, — і шворка буде протягнена над Єрусалимом.

Посему́ так говори́т Госпо́дь: Я обраща́юсь к Иерусали́му с милосе́рдием; в нём сооруди́тся дом Мой, говори́т Госпо́дь Савао́ф, и землеме́рная вервь протя́нется по Иерусали́му.

Знову оповісти уголос і скажи: Так говорить Господь сил: Мої міста знову переповняться благом, Господь ще потішить Сіон і знову вибере Єрусалим.»

Ещё провозгласи́ и скажи́: так говори́т Госпо́дь Савао́ф: сно́ва перепо́лнятся города́ Мои́ добро́м, и уте́шит Госпо́дь Сио́н, и сно́ва изберёт Иерусали́м.

« 2 глава 2 глава »