2 Тимофія 1 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, щоб звістувати обітницю життя, що в Христі Ісусі,

Па́вел, во́лею Бо́жиею Апо́стол Иису́са Христа́, по обетова́нию жи́зни во Христе́ Иису́се,

Тимотеєві, любому синові: благодать, милосердя і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.

Тимофе́ю, возлю́бленному сы́ну: благода́ть, ми́лость, мир от Бо́га Отца́ и Христа́ Иису́са, Го́спода на́шего.

Дякую Богові, якому я служу, як і мої предки, чистим сумлінням і згадую тебе безперестанно, вночі й удень у моїх молитвах;

Благодарю́ Бо́га, Кото́рому служу́ от прароди́телей с чи́стою со́вестью, что непреста́нно вспомина́ю о тебе́ в моли́твах мои́х днём и но́чью,

згадуючи твої сльози, бажаю побачитися з тобою, щоб сповнитися радощами.

и жела́ю ви́деть тебя́, вспомина́я о слеза́х твои́х, дабы́ мне испо́лниться ра́дости,

Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе.

приводя́ на па́мять нелицеме́рную ве́ру твою́, кото́рая пре́жде обита́ла в ба́бке твое́й Лои́де и ма́тери твое́й Евни́ке; уве́рен, что она́ и в тебе́.

З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх.

По сей причи́не напомина́ю тебе́ возгрева́ть дар Бо́жий, кото́рый в тебе́ че́рез моё рукоположе́ние;

Бо Бог дав нам не духа страху, а сили, любови й поміркованости.

и́бо дал нам Бог ду́ха не боя́зни, но си́лы и любви́ и целому́дрия.

Тож не соромся свідоцтва Господа нашого, ні мене, його в'язня, але перенось труди зо мною для Євангелії, за допомогою Бога,

Ита́к, не стыди́сь свиде́тельства Го́спода на́шего Иису́са Христа́, ни меня́, у́зника Его́; но страда́й с благове́стием Христо́вым си́лою Бо́га,

який спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю, що була нам дана в Христі Ісусі перед відвічними часами;

спа́сшего нас и призва́вшего зва́нием святы́м, не по дела́м на́шим, но по Своему́ изволе́нию и благода́ти, да́нной нам во Христе́ Иису́се пре́жде вековы́х времён,

об'явлена ж була тепер через появу Спаса нашого Христа Ісуса, який знищив смерть і освітлив життя і нетління Євангелією,

откры́вшейся же ны́не явле́нием Спаси́теля на́шего Иису́са Христа́, разру́шившего смерть и яви́вшего жизнь и нетле́ние че́рез благове́стие,

що для неї встановлений я проповідником, апостолом та вчителем.

для кото́рого я поста́влен пропове́дником и Апо́столом и учи́телем язы́чников.

Власне, тому й терплю я оце, але не соромлюся, бо знаю, в кого я увірував, і я певен, що він спроможний зберегти моє передання на той день.

По сей причи́не я и страда́ю так; но не стыжу́сь. И́бо я зна́ю, в Кого́ уве́ровал, и уве́рен, что Он силён сохрани́ть зало́г мой на о́ный день.

За правило візьми слова здорові, що їх ти чув від мене у вірі та любові, яка у Христі Ісусі.

Держи́сь образца́ здра́вого уче́ния, кото́рое ты слы́шал от меня́, с ве́рою и любо́вью во Христе́ Иису́се.

Бережи добре передання за допомогою Духа Святого, який живе в нас.

Храни́ до́брый зало́г Ду́хом Святы́м, живу́щим в нас.

Ти знаєш, що всі ті, які в Азії, між ними Фігел і Гермоген, від мене відвернулися.

Ты зна́ешь, что все Аси́йские оста́вили меня́; в числе́ их Фиге́лл и Ермоге́н.

Нехай Господь дасть милосердя домові Онисифора, бо він часто мене підкріплював, не соромивсь і моїх кайданів,

Да даст Госпо́дь ми́лость до́му Ониси́фора за то, что он многокра́тно поко́ил меня́ и не стыди́лся уз мои́х,

а бувши в Римі, шукав мене запопадливо і знайшов.

но, быв в Ри́ме, с вели́ким тща́нием иска́л меня́ и нашёл.

Хай Господь дасть йому знайти милосердя в той день. А скільки послуг він зробив мені в Ефесі, ти знаєш ліпше від мене.

Да даст ему́ Госпо́дь обрести́ ми́лость у Го́спода в о́ный день; а ско́лько он служи́л мне в Ефе́се, ты лу́чше зна́ешь.

« 6 глава 2 глава »