Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимотей — Филимонові любому й нашому співробітникові,

Па́вел, у́зник Иису́са Христа́, и Тимофе́й брат — Филимо́ну возлю́бленному и сотру́днику на́шему,

і сестрі любій Апфії та Архипові, нашому товаришеві боротьби, і твоїй домашній Церкві:

и Апфи́и, (сестре́) возлю́бленной, и Архи́ппу, сподви́жнику на́шему, и дома́шней твое́й це́ркви:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Дякую Богові моєму повсякчас, згадуючи тебе у своїх молитвах,

Благодарю́ Бо́га моего́, всегда́ вспомина́я о тебе́ в моли́твах мои́х,

бо чую про любов твою і віру, що її ти маєш супроти Господа Ісуса й супроти всіх святих;

слы́ша о твое́й любви́ и ве́ре, кото́рую име́ешь к Го́споду Иису́су и ко всем святы́м,

щоб спільність твоєї віри стала діяльною у спізнаванні всякого добра, що є між; вами заради Христа.

дабы́ обще́ние ве́ры твое́й оказа́лось де́ятельным в позна́нии вся́кого у вас добра́ во Христе́ Иису́се.

Велику я мав радість і втіху з твоєї любови, бо ти, брате, дав відпочити серцям святих.

И́бо мы име́ем вели́кую ра́дость и утеше́ние в любви́ твое́й, потому́ что тобо́ю, брат, успоко́ены сердца́ святы́х.

Через те я, хоч і маю повну в Христі сміливість тобі наказувати, що маєш робити,

Посему́, име́я вели́кое во Христе́ дерзнове́ние прика́зывать тебе́, что должно́,

все ж таки волію тебе просити в любові, — я Павло, старий вже, а тепер ще й в'язень Христа Ісуса.

по любви́ лу́чше прошу́, не ино́й кто, как я, Па́вел ста́рец, а тепе́рь и у́зник Иису́са Христа́;

Благаю тебе про мого сина, що його породив у кайданах, про Онисима,

прошу́ тебя́ о сы́не моём Они́симе, кото́рого роди́л я в у́зах мои́х:

що колись тобі був непотрібний, тепер же і тобі й мені вельми потрібний.

он был не́когда него́ден для тебя́, а тепе́рь го́ден тебе́ и мне; я возвраща́ю его́;

Я його тобі повертаю; а ти його прийми, він бо моє серце.

ты же прими́ его́, как моё се́рдце.

Я хотів його затримати біля себе, щоб він замість тебе служив мені в кайданах Євангелії.

Я хоте́л при себе́ удержа́ть его́, дабы́ он вме́сто тебя́ послужи́л мне в у́зах за благовествова́ние;

Та без твоєї згоди я нічого не хотів робити, щоб твоє добродійство не було наче з примусу, лише — добровільне.

но без твоего́ согла́сия ничего́ не хоте́л сде́лать, что́бы до́брое де́ло твоё бы́ло не вы́нужденно, а доброво́льно.

Можливо, що він на те лиш відлучився на час від тебе, щоб ти прийняв його навіки,

И́бо, мо́жет быть, он для того́ на вре́мя отлучи́лся, что́бы тебе́ приня́ть его́ навсегда́,

і вже не як слугу, але більше, ніж слугу, — як брата любого, яким він є особливо для мене, а ще більше для тебе: і то тілом, і в Господі.

не как уже́ раба́, но вы́ше раба́, бра́та возлю́бленного, осо́бенно мне, а тем бо́льше тебе́, и по пло́ти и в Го́споде.

Отож, якщо мене маєш за друга, прийми його, немов мене самого.

Ита́к, е́сли ты име́ешь обще́ние со мно́ю, то прими́ его́, как меня́.

Коли ж він тебе чимсь покривдив чи тобі щось винен, то це зарахуй мені.

Е́сли же он чем оби́дел тебя́ и́ли до́лжен, счита́й э́то на мне.

Я, Павло, написав моєю рукою; я тобі сплачу, того тобі не згадуючи, що ти й самого себе мені винен.

Я, Па́вел, написа́л мое́ю руко́ю: я заплачу́; не говорю́ тебе́ о том, что ты и сами́м собо́ю мне до́лжен.

Так воно, брате! Я так хотів би мати в Господі цю послугу від тебе! Заспокой у Христі моє серце!

Так, брат, дай мне воспо́льзоваться от тебя́ в Го́споде; успоко́й моё се́рдце в Го́споде.

Пишу тобі в повній надії на твою слухняність, певний, що зробиш понад те, що прошу.

Наде́ясь на послуша́ние твоё, я написа́л к тебе́, зна́я, что ты сде́лаешь и бо́лее, не́жели говорю́.

А заразом приготуй мені помешкання: надіюсь бо, що завдяки вашим молитвам буду дарований вам.

А вме́сте пригото́вь для меня́ и помеще́ние; и́бо наде́юсь, что по моли́твам ва́шим я бу́ду даро́ван вам.

Вітає тебе Епафр, мій товариш неволі у Христі Ісусі,

Приве́тствует тебя́ Епафра́с, у́зник вме́сте со мно́ю ра́ди Христа́ Иису́са,

Марко, Аристарх, Димас і Лука — мої співробітники.

Марк, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, сотру́дники мои́.

Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.

Благода́ть Го́спода на́шего Иису́са Христа́ со ду́хом ва́шим. Ами́нь.

« 3 глава 1 глава »