Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Переклад Хоменка → Синода́льный перево́д

Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.

Бог, многокра́тно и многообра́зно говори́вший издре́вле отца́м в проро́ках,

За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.

в после́дние дни сии́ говори́л нам в Сы́не, Кото́рого поста́вил насле́дником всего́, че́рез Кото́рого и ве́ки сотвори́л.

Він — відблиск його слави, образ його істоти, — підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,

Сей, бу́дучи сия́ние сла́вы и о́браз ипоста́си Его́ и держа́ всё сло́вом си́лы Свое́й, соверши́в Собо́ю очище́ние грехо́в на́ших, воссе́л одесну́ю (престо́ла) вели́чия на высоте́,

ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я.

бу́дучи сто́лько превосхо́днее А́нгелов, ско́лько славне́йшее пред ни́ми насле́довал и́мя.

Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»

И́бо кому́ когда́ из А́нгелов сказа́л Бог: «Ты Сын Мой, Я ны́не роди́л Тебя́»? И ещё: «Я бу́ду Ему́ Отцо́м, и Он бу́дет Мне Сы́ном»?

Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»

Та́кже, когда́ вво́дит Перворо́дного во вселе́нную, говори́т: «и да покло́нятся Ему́ все А́нгелы Бо́жии».

А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне — слугами своїми.»

Об А́нгелах ска́зано: «Ты твори́шь А́нгелами Свои́ми ду́хов и служи́телями Свои́ми пламене́ющий ого́нь».

А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти — берло твого царства.

А о Сы́не: «престо́л Твой, Бо́же, в век ве́ка; жезл ца́рствия Твоего́ — жезл правоты́.

Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»

Ты возлюби́л пра́вду и возненави́дел беззако́ние, посему́ пома́зал Тебя́, Бо́же, Бог Твой еле́ем ра́дости бо́лее соуча́стников Твои́х».

І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса — діло рук твоїх.

И: «в нача́ле Ты, Го́споди, основа́л зе́млю, и небеса́ — де́ло рук Твои́х;

Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.

они́ поги́бнут, а Ты пребыва́ешь; и все обветша́ют, как ри́за,

Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж — той самий, і літа твої не скінчаться.»

и как оде́жду свернёшь их, и изме́нятся; но Ты тот же, и лета́ Твои́ не ко́нчатся».

До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»

Кому́ когда́ из А́нгелов сказа́л Бог: «се́ди одесну́ю Меня́, доко́ле положу́ враго́в Твои́х в подно́жие ног Твои́х»?

Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?

Не все ли они́ суть служе́бные ду́хи, посыла́емые на служе́ние для тех, кото́рые име́ют насле́довать спасе́ние?

« 1 глава 2 глава »