1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Переклад Куліша та Пулюя

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

« 16 глава 2 глава »