Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Хоменка → Переклад Куліша та Пулюя

Павло, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа стосовно віри вибраних Божих і спізнання правди, щодо благочестя

Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

в надії вічного життя, обіцяного перед відвічними часами неоманливим Богом,

в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

— який слушного часу об'явив своє слово у проповіді, дорученій мені за повелінням нашого Спаса Бога, —

явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:

Титові, щирому синові у спільній вірі: благодать і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Спаса.

Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.

Тому я лишив тебе на Кріті, щоб ти впорядкував до кінця те, що залишилось, і настановив по містах пресвітерів, як я був тобі заповідав:

На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

коли хтось бездоганний, чоловік однієї жінки, вірних дітей має, що не були обвинувачені в розпусті чи за неслухняність.

Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.

Єпископ бо, як Божий управитель, мусить бути бездоганний: не зухвалий, не гнівливий, не п'яниця, не сварливий, не жадібний до нечесної наживи,

Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

а гостинний, добролюбивий, мудрий, справедливий, благочестивий, стриманий,

а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

який дотримується правдивої науки згідно з навчанням, щоб був здібний і наставляти в здоровій науці, та й супротивників переконувати.

щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

Є бо їх чимало, отих непокірних, пустомовних та обманних, особливо з-поміж обрізаних.

Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,

їм треба затулити рота; вони баламутять цілі сім'ї, навчаючи заради ганебної наживи, чого не треба.

їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

Сказав один з них, власний пророк їхній: Крітяни завжди брехливі, звірі погані, черева ледачі.

Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

Свідоцтво це правдиве. Ось чому ти їх суворо картай, щоб були здорові у вірі,

Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

щоб не зважали на байки юдейські, ані на накази людей, які відвертаються від правди.

не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.

Для чистих усе чисте, а для забруднених та невірних немає чистого нічого; у них же забруднені і розум, і сумління;

Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

Заявляють, що знають Бога, а ділами своїми відрікаються, мерзенні й непокірні та до всякого доброго діла непридатні.

Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.

« 4 глава 2 глава »