1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Українська Біблія. Турконяк

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »