Йоіла 1 глава

Книга пророка Йоіла
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Слово Господнє, що було до Йоіла, сина Петуїла.

И было слово Господа к Иоилю, сыну Вафуила.

Слухайте це, ви, старші, вважайте, всі мешканці краю! Чи бувало таке за ваших днів або за днів батьків ваших?

Старейшины, слушайте и внимайте этим словам! Слушайте Меня, все люди, живущие на этой земле. Случалось ли что-либо подобное раньше, при вашей жизни или при жизни ваших предков? Нет, не случалось!

Перекажіть це дітям вашим, а діти ваші — своїм дітям, а їхні діти — дальшому родові.

Расскажите всё своим детям, и пусть ваши дети расскажут об этом своим детям, а те поведают обо всём следующему поколению.

Те, що лишила гусінь, сарана пожерла; а що лишила сарана, черва пожерла; що ж лишила черва, хробаки пожерли.

То, что не съели гусеницы, съела саранча, а то, что оставила саранча, доели черви и жуки!

Прокиньтесь, п'яниці, і плачте! Голосіть, ви всі, винопивці, за вином солодким, бо його віднято від уст ваших.

Пробудитесь, пьяницы, и громко плачьте! Рыдайте все, кто пьёт вино. Нет больше вашего сладкого вина, не испробовать вам его больше.

Бо наступив народ на край мій, такий сильний, що його безліч! Зуби у нього — зуби левині, ікла у нього — як у левиці.

Огромная и сильная страна идёт сражаться против Моего народа. Воинов их не счесть! Зубы у них, как у льва, а клыки, как у львицы.

Спустошив він мій виноградник, мою смоківницю обломив; він облупив її геть і кинув, — лиш галузки її біліють.

Они опустошат Мои виноградники и погубят фиговые деревья! Саранча объест кору с моих деревьев. Сделает их ветви белыми.

Ридай, як дівчина, одягнена в вереття, по нареченому свого юнацтва.

Плачьте, как молодая невеста, потерявшая жениха.

Зникли з дому Господнього офіри й ливні жертви; тужать священики, служителі Господні.

Священники! Служители Господние, плачьте и печальтесь, ибо не будет больше ни хлеба для жертвоприношения, ни вина на жертвенниках в храме Господнем.

Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає.

Поля уничтожены. Горюет сама земля, ибо истреблены посевы, высохло молодое вино и не стало больше оливкового масла.

Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі!

Печальтесь, земледельцы! Рыдайте виноградари! Оплакивайте пшеницу и ячмень, ибо погиб урожай на полях.

І виноградна лоза висхла, смоківниця зів'яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня — всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.

Вино высохло и фиговые деревья умирают. Засохли смоковницы, гранатовые деревья, яблони и пальмы. Исчезло и веселье у людей.

Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні дивних жертв.

Священники, наденьте траурные одежды и громко плачьте. Плачьте громко, служители алтаря. Вы будете спать в траурных одеждах, вы, кто служит моему Богу, потому что не стало в Божьем храме вашего хлебного и винного приношения.

Призначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа:

Назначьте людям пост. Соберите их вместе на особое собрание. Созовите старейшин и всех жителей страны в дом Господа вашего Бога и молитесь Господу.

«О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде.

Горюйте! Близок День Господний: в этот день придёт наказание от Всемогущего.

Хіба не зникла пожива у нас перед очима, ба, з дому Бога нашого веселощі й радість?

Отнята у нас пища и веселье ушло из дома Бога нашего.

Зерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів'яло збіжжя.

Мы посеяли зерно, но оно высохло под землёй. Наши растения засохли и погибли. Опустели житницы и закрома разрушены, ибо не стало хлеба.

Ой, як реве скотина! Стада волів, стривожені, блукають, бо не мають паші. Навіть отари з ніг валяться!

Скот голоден и стонет. Уныло бродят стада в поиске пастбищ; даже стада овец погибают.

До тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер у степу пасовиська, спалило полум'я всі дерева у полі.

Господи, я взываю к Тебе о помощи. Огонь превратил наши зелёные поля в пустыню, и пламя выжгло все деревья.

Навіть звірі у полі тебе прагнуть, бо потоки вод повисихали, й вогонь пожер у степу пасовиська.

Диким животным тоже нужна Твоя помощь. Пересохли ручьи! Огонь выжег наши пастбища и превратил их в пустыню.

« 14 глава 2 глава »