Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

Многие уже пытались описать события, происшедшие среди нас,

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

рассказанные нам очевидцами, от начала видевшими происходившее и служившими Богу, провозглашая слово Его.

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

Тщательно изучив всё от начала и до конца, я решил записать для тебя, достопочтенный Феофил, последовательное изложение всех событий,

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

чтобы ты был уверен в достоверности того, чему учили тебя.

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Во времена, когда Ирод был правителем Иудеи, жил священник по имени Захария, который принадлежал к роду священника Авии. Его жена была из рода Аарона. Её звали Елисавета.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Оба они были праведны перед Богом, и беспрекословно повиновались всем заповедям и уставам Господним.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Но у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна, и они оба были уже в преклонных годах.

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

Однажды, когда пришло время его роду служить в храме и Захария должен был служить, как священник, перед Богом,

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

по обычаю священнослужителей ему выпало войти в храм Господний и кадить.

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

В то время, как он кадил, множество народа стояло снаружи и молилось.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Тогда явился Захарии ангел Господний. Он стоял справа от алтаря, на котором курился ладан.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Увидев ангела, Захария растерялся и очень испугался.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

Ангел же сказал ему: "Не бойся, Захария! Твоя молитва услышана: твоя жена Елисавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

Он принесёт тебе радость и счастье. Многие будут рады его рождению,

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

ибо Иоанн будет велик перед Господом. Он не будет пить вина и крепких напитков и с рождения своего будет исполнен Святого Духа.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Иоанн вернёт многих иудеев Господу Богу.

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Исполненный такой же мощи и силы духа, как и Илия, он будет предвестником Господа, примиряя отцов с детьми, обращая на путь истинный тех, кто не повинуется велениям Божьим, чтобы подготовить народ к приходу Господа".

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

Тогда Захария сказал ангелу: "Как я узнаю, что это правда? Ведь я стар, и жена моя стара".

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

В ответ ангел сказал ему: "Я — Гавриил, предстоящий перед Богом. Я послан говорить с тобой и сообщить тебе эту добрую весть.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Но знай, ты будешь нем и не сможешь говорить до того самого дня, пока не свершится это, ибо ты не поверил моим словам, которые исполнятся в назначенное время".

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Народ снаружи ждал появления Захария и удивлялся, почему он так долго не выходит из храма.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

А выйдя, он не смог говорить с ними, и они поняли, что в храме ему было видение. Захария объяснялся знаками и оставался нем.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

Дни его службы подошли к концу, и Захария вернулся домой.

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

Спустя некоторое время жена его, Елисавета, зачала и скрывалась ото всех пять месяцев, говоря:

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

"Наконец Господь смилостивился надо мной, сняв с меня позор перед людьми".

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

Когда Елисавета была на шестом месяце, Ангел Гавриил был послан Богом в город Назарет в Галилее

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

к девственнице, обручённой с человеком по имени Иосиф. Иосиф был из рода Давида, имя же девственницы было Мария.

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Гавриил пришёл к ней и сказал: "Приветствую Тебя! Господь с Тобою! Будь благословенна".

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Но она была смущена этими словами и думала, что бы это приветствие могло значить.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

И ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо Ты обрела милость Божью.

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Слушай! Ты зачнёшь и родишь Сына, и назовёшь Его Иисусом.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет велик, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Давида, Отца Его.

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

Он вовеки будет править народом Иакова, и Его царству не будет конца".

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

Мария спросила у ангела: "Как же будет это, если я не замужем?"

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Ангел ответил ей: "Святой Дух снизойдёт на Тебя, и власть Всевышнего осенит Тебя. Поэтому Дитя, которое родится, будет носить имя Сына Божьего.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Твоя родственница Елисавета в старости своей тоже зачала сына. Все считали её бесплодной, но вот уже шесть месяцев, как она беременна.

нічого бо немає неможливого в Бога.”

Для Бога нет ничего невозможного".

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Мария сказала: "Я слуга Господа. Пусть сбудется со Мною, что ты сказал." И ангел удалился.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

Тогда Мария собралась и с поспешностью пошла в город, находившийся в горах Иудеи.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

Войдя в дом Захарии, она приветствовала Елисавету.

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

Когда Елисавета услышала голос Марии, случилось так, что ребёнок в ней забился, и она исполнилась Святого Духа.

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

Елисавета воскликнула: "Благословенная из благословенных! Благословен ребёнок, которого Ты носишь!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Мать Господа моего пришла ко мне! За что мне выпало такое счастье?!

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Ибо, когда я услышала Твой голос, ребёнок забился во мне, ликуя.

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Благословенна поверившая, что свершится сказанное Ей Господом".

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

Мария сказала:

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

"Хвалу воздаёт Господу душа Моя, и ликует дух Мой о Боге, Спасителе Моём,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

ибо обратил Он взгляд на ничтожную слугу Свою. Отныне благословенной будут называть Меня люди,

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

ибо Всемогущий — да святится Имя Его — сотворил для Меня великое.

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Из поколения в поколение Он милует тех, кто почитает Его.

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

Он показал силу руки Своей и рассеял гордых в помышлениях их сердец,

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

низложил властителей и возвысил смиренных,

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

алчущих исполнил благ, богатых отослал ни с чем.

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

Бог помог Своему народу, что служит Ему, и послал ему милость Свою.

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

Он исполнил обещанное нашим предкам, Аврааму и детям его, во веки веков".

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Пробыв с Елисаветой около трёх месяцев, Мария вернулась домой.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Елисавете пришло время родить, и она родила сына.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

Её соседи и родственники услышали, что Господь был милостив к ней, и радовались с нею.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

На восьмой день пришли делать обрезание ребёнку и хотели назвать его Захарией, по имени отца. Но Елисавета сказала:

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

"Нет, назовём его Иоанном".

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

Собравшиеся сказали ей: "Никого из твоих родственников так не зовут".

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

И стали знаками спрашивать отца, каким именем он хотел бы назвать ребёнка.

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

Захария попросил дощечку для письма и написал: "Имя ему — Иоанн". И все удивились.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

Дар речи тотчас же вернулся к Захария, и он начал говорить и восхвалять Бога.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

Тут всех объял страх, и по всей горной стране Иудейской люди говорили обо всём, что произошло,

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

и каждый, кто слышал об этом, размышлял: "Кто же будет этот ребёнок? Ибо воистину сила Господня с ним".

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

Отец Иоанна Захария исполнился Святого Духа и стал возвещать людям о том, что свершится:

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

"Благословен будь Господь, Бог Израиля, ибо Он пришёл помочь народу Своему и освободил его.

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

Он дал нам могущественного Спасителя из рода слуги Своего Давида,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

как и обещал Он много лет назад через святых пророков.

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

Бог обещал спасти нас от врагов и ненавистников.

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

Бог обещал даровать милость Свою отцам нашим и всегда помнить о Своём священном договоре с ними.

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

Этот договор был клятвой, которую Он дал Аврааму, праотцу нашему,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

что избавит нас от врагов, чтобы могли мы безбоязненно служить Ему

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

свято и праведно всю нашу жизнь.

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

А ты, дитя моё, будешь называться пророком Всевышнего, ибо ты будешь идти впереди Господа, возвещая людям Его приход.

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

Ты возвестишь людям о спасении, ибо отпустятся им грехи их.

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

По великой милости Божьей воссияет нам новый день с небес,

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

и Бог поможет тем, кто живёт во тьме и в вечном страхе перед смертью, и укажет нам путь к вечному миру".

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Ребёнок рос, креп духом и жил в пустыне до дня своего появления перед народом Израиля.

« 16 глава 2 глава »