Якова 1 глава

Соборне послання св. апостола Якова
Переклад Хоменка → Cовременный перевод WBTC

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

От Иакова, раба Божьего, и Господа Иисуса Христа всем людям Божьим, рассеянным по миру, приветствия! поклон!

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

Братья мои, с великой радостью принимайте всякие испытания,

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

зная, что ваша вера, пройдя через испытание, порождает терпение.

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

И это терпение должно оказать своё действие, так что вы достигнете совершенства и полноты, и не будет в вас изъяна.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Если у кого-то из вас недостаточно мудрости, то он должен испросить у Бога, Который щедро дарует людям и не ищет недостатков, и Бог даст ему.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Но просить вы должны с верою, без всякого сомнения, ибо сомневающийся подобен морской волне, гонимой ветром и колеблемой.

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

Сомневающийся думает о двух разных вещах одновременно и непостоянен в своих поступках.

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Такой человек не должен думать, что получит от Господа что-либо.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

Брат, который в нужде, должен гордиться тем, что Бог дал ему богатство духовное.

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

Богатый же должен гордиться тем, что Бог послал ему смирение, ибо он исчезнет, подобно дикому цветку.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Солнце восходит, наступает палящий зной, и цветок увядает от зноя, лепестки его опадают, и погибает красота его. Так же и богатые исчезнут со всеми делами своими.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Блажен, кто подвергается испытаниям, ибо, пройдя через них, он получит венец жизни вечной, обещанной Богом тем, кто любит Его.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Никто из подвергаемых искушению не должен говорить: "Это искушение послано Богом", ибо Бог не имеет ничего общего со злом и никого не искушает.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Но каждого искушают его же собственные желания, которые завлекают его и держат в плену.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Желание подобно женщине, которая зачала грех и породила его, грех же, когда утвердится, порождает смерть.

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Так не позволяйте же себе обманываться, мои возлюбленные братья.

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Всякий добрый и совершенный дар приходит свыше, от Отца, Создавшего свет небесный. Бог постоянен и неизменен.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Он решил сделать нас Своими детьми через истинное послание, чтобы мы стали самыми важными среди всех Его созданий.

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

Возлюбленные братья, всегда стремитесь больше слушать, чем говорить, и не поддавайтесь гневу с лёгкостью,

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

ибо гнев людской мешает жить праведно, как это угодно Богу.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Так отрекитесь же от всякой нечистоты и зла вокруг и примите с кротостью учение Божье, насаждаемое в сердца ваши, ибо оно может спасти ваши души.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Поступайте согласно учению Божьему, а не просто внимайте ему бесцельно, ибо если вы только слушаете, то обманываете себя.

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

Если кто-то только внимает учению Божьему, но не следует ему, то уподобляется тому, кто рассматривает своё лицо в зеркале:

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

увидит себя, отойдёт и забудет тотчас, как выглядит.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

А кто внимательно изучает совершенный закон Божий, приносящий свободу людям, и ведёт себя согласно ему, применяя его на деле, а не забывает, выслушав, тот блажен будет в своих поступках.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Если кто-то считает себя благочестивым, но не обуздывает своего языка, то он лишь обманывает себя, и всё его благочестие ничего не стоит.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

Истинное же благочестие, угодное Богу, ничем не запятнанное и чистое перед Богом и Отцом, выражается в заботе о вдовах и сиротах, нуждающихся в помощи, и в сохранении себя неосквернённым от мира.

« 28 глава 2 глава »