Вони — підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;
Они — подводные камни в ваших праздниках любви. Без угрызений совести они пируют с вами, но беспокоятся только о себе. Они — облака без влаги, ветром несомые; осенние деревья, но бесплодные, а потому вырывают их под корень, и, значит, они умерли дважды.