1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Куліша та Пулюя → Пераклад Сабілы і Малахава

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

Павал, воляй Бога пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, і Састэн брат —

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

царкве Бога, якая знаходзіцца ў Карыньце, асьвянчоным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым, з усімі, хто прызывае на ўсякім мейсцы Імя Ісуса Хрыста, Госпада і іхняга і нашага:

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Багадаць вам і мір ад Бога Бацькі нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

Дзякую Богу майму заўсёды за вас з прычыны таго, што вам дадзена ў Хрысьце Ісусе Багада́ць Бога,

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

таму што вы ўва ўсім узбагачаны ў Ім: усякім словам і ўсякім веданьнем, —

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

так што сьведчаньне Хрыстова ўмацована ў вас (настолькі),

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

каб вам ня мець няста́чы ні ў якім да́ры, чакаючы зьяўленьня Госпада нашага Ісуса Хрыста,

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Каторы і ўгрунтуе вас да канца, (каб вам быць) бязьвіннымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Верны Бог, Якім вы прыкліканы ў лучнасьць Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Малю ж вас, браты, Імем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно, і ня было між вамі падзелаў, але каб вы былí злучаны ў адным розуме і ў аднэй думцы.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Бо ад Хлоіных, браты мае, сталася мне ведама пра вас, што паміж вамі ёсьць спрэчкі.

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Кажу ж гэта таму, што кожны з вас гаворыць: «я Паўлавы»; «а я Апалёсавы»; «а я Кіхвавы»; «а я Хрыстовы».

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Ці разьдзе́лены Хрыстос? Ці ўкрыжаваны быў за вас Паўла? Ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаны?

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

Дзякую Богу, што нікога з вас я ня хрысьціў, акрамя Крыспа і Гая,

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

каб ніхто ня сказаў, што ў імя маё я ахрысьціў.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Я ахрысьціў і дом Сьцяпана, ці ахрысьціў я яшчэ каго, ня ведаю.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Бо Хрыстос паслаў мяне ня хрысьціць, але дабравесьціць ня ў мудрасьці слова, каб ня зьнясіліць крыж Хрыста.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Бо слова пра крыж для гінучых ёсьць глупства, а для нас, збаўляемых, — сіла Бога.

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрых і разумнасьць разумных адкіну».

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Дзе мудры? дзе законьнік? дзе знаток веку гэтага? Ці ня ператварыў Бог мудрасьць сьвету гэтага ў глупства?

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Бо калі сьвет (сваёй) мудрасьцяй ня пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, то заўгодна было Богу цераз нямудраваньне абвяшчэньня (Эвангельля) уратаваць веручых.

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

Бо і жыды дамагаюцца цуда, і элліны шукаюць мудрасьці,

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

а мы апавяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для жыдоў — Камень спатыканьня, для эллінаў жа — глупства,

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

а для самых пакліканых, і жыдоў і эллінаў, — Хрыста, Сілу Бога і Мудрасьць Бога;

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

таму што (быццам бы) нямудрае Божае — мудрэйшае за людзей, і (быццам бы) не́мачнае Божае — мацнейшае за людзей.

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

Бо паглядзіце на пакліканьне вашае, браты: няшмат (з вас) мудрых паводля цела, няшмат здольных, няшмат высакародных;

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

але нямудрых сьвету (гэтага) выбраў Бог, каб пасароміць мудрых; і немачных сьвету (гэтага) выбраў Бог, каб пасароміць моцных;

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

і бязродных сьвету (гэтага) і пагарджаных, і нязначных выбраў Бог, каб значных адхіліць,

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

каб ня хвалілася ніякае цела перад Ім.

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

Зь Яго і вы ў Хрысьце Ісусе, Каторы стаўся для нас ад Бога мудрасьцяй і праведнасьцяй, і асьвячэньнем, і адкупленьнем,

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

каб (было), як напісана: «хто хваліцца, хваліся Госпадам!»

« 16 глава 2 глава »