1 Івана 1 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Куліша та Пулюя → Пераклад Чарняўскага 2017

Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими, і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя, —

Што было ад пачатку, што мы чулі, што бачылі сваімі вачамі, што разглядалі, ды чаго дакраналіся нашы рукі, — аб Слове жыцця, —

(бо життє явилось, і ми бачили, і сьвідкуємо, і звіщаєм вам життє вічнє, що було в Отця, а явилось нам;)

і жыццё аб’явілася, і мы ўбачылі, і сведчым, і прапаведуем вам гэтае жыццё вечнае, якое было ў Айца і аб’явілася нам, —

що ми бачили і чули, звіщаєм вам, щоб і ви мали спільність з нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.

весцім вам, што мы ўбачылі і пачулі, каб і вы мелі супольнасць з намі. А супольнасць наша — з Айцом і Сынам Яго Ісусам Хрыстом.

І се пишемо вам, щоб радість ваша була повна.

І мы гэта пішам вам, каб наша радасць была поўнаю.

І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і нїякої у Нього темряви.

І такая вось вестка, якую мы пачулі ад Яго ды абвяшчаем вам, што Бог ёсць святло і няма ў Ім ніякае цемры.

Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо, то не говоримо по правдї і не творимо правди;

Калі мы будзем казаць, што маем супольнасць з Ім, а ходзім у цемры, мы хлусім і размінаемся з праўдай.

коли ж у сьвітлї ходимо, яко ж Він сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас од усякого гріха.

Калі ж мы ходзім ў святле, так як Ён у святле, тады маем супольнасць адны з аднымі, і Кроў Ісуса Хрыста, Сына Яго, ачышчае нас ад усякага граху.

Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас.

Калі мы кажам, што не маем граху, дык падманваем саміх сябе і праўды няма ў нас.

Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

Калі вызнаём нашы грахі, дык Ён — верны і справядлівы, каб дараваць нам грахі ды ачысціць нас ад усякае несправядлівасці.

Коли кажемо, що ми не згрішили, то й слова Його нема в нас.

Калі мы кажам, што не грашым, дык робім Яго ашуканцам, і слова Яго няма ў нас.