1 Тимофія 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до Тимофія
Переклад Куліша та Пулюя → Перевод Десницкого

Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,

Павел, апостол Христа Иисуса по велению Бога, Спасителя нашего, и Христа Иисуса, надежды нашей —

Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.

Тимофею, истинному сыну по вере: благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.

Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,

Когда я отправился в Македонию, то попросил тебя остаться в Эфесе, чтобы ты потребовал от некоторых людей не учить иначе, чем мы,

анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.

не обсуждать всякие сказания и бесконечные родословия — всё это ведет скорее к спорам, чем к исполнению Божьего замысла о вере.

Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

С какой целью я этого требую? Жду любви от чистого сердца, доброй совести и непритворной веры.

у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,

Но есть люди, которые от этого отвернулись и обратились к пустым разговорам:

хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

они желают учить закону, а сами не понимают, что говорят и о чем так уверенно рассуждают.

Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,

Мы знаем, что закон прекрасен, если пользоваться им законно,

знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,

с ясным пониманием: закон дан не для праведника, но для людей беззаконных и непокорных, нечестивых и грешных. Такие чужды благочестию и святыне, губят мать и отца, совершают убийства,

про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

предаются разврату и ложатся с мужчинами, торгуют людьми и лгут, нарушают клятву и совершают другие дела, противные здравому учению —

по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.

славному Евангелию блаженного Бога, и мне доверено его проповедовать.

І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,

Благодарю Того, Кто дал мне силу — Христа Иисуса, Господа нашего. Он счел меня верным и определил на служение,

мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

хотя прежде я Его хулил, гнал и оскорблял, — я поступал так по незнанию и неверию, и Он помиловал меня.

Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

Все пределы превзошла благодать Господа нашего вместе с верой и любовью — той, что во Христе Иисусе.

Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

Достоверна эта весть и достойна быть принятой всеми: Христос Иисус пришел в мир спасти грешников, и я — первый из них.

Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.

Для того и был я помилован, чтобы на моем примере, прежде других, Иисус Христос показал, и как велико Его терпение, и что всех, кто доверится Ему, ожидает вечная жизнь.

Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

Извечному Царю, нетленному, незримому Единому Богу честь и слава во веки веков. Аминь!

Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,

Вот чего я теперь требую от тебя, сын мой Тимофей: как и говорят давние пророчества о тебе, сражайся как умелый воин, вдохновляясь ими!

маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

У тебя есть вера и добрая совесть, а ведь некоторые их отвергли, потому и вера их потерпела крушение.

Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.

В их числе — Гименей и Александр, и я предал их сатане, чтобы они отучились оскорблять Бога.

« 3 глава 2 глава »