Авдія 1 глава

Книга пророка Овдія
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Видиво Авдія. — Так говорить Господь Бог про Едом: До нас надійшла була од Господа Бога звістка, що посланий був до народів посол, сказати їм: Уставайте, виступимо в похід проти нього!

Видение авдиино: сия глаголет Господь Бог идумеи: слух слышах от Господа, известие во языки посла: востаните, и востанем на ню ратию.

Глянь, тебе невеличким зробив я між народами, й тебе нї-за-що не мають.

Се, мала дах тя во языцех, безчестен ты еси зело.

Та тебе обманила гординя в серцї твому, ти бо живеш у провалах між скелями на високих місцях і міркуєш у серцї: Хто вниз мене скине?

Презорство сердца твоего воздвиже тя живущаго в пещерах каменных: возвышаяй храмину свою, глаголяй в сердцы своем: кто мя свержет на землю?

Але хоч би ти піднявся, як орел, високо й між зорями гнїздо собі вимостив, то я тебе й звідти скину, говорить Господь Бог.

Аще вознесешися якоже орел и аще положиши гнездо твое среде звезд, и оттуду свергу тя, глаголет Господь.

Чи се ж не злодїї дібрались до тебе, чи не ночні розбишаки, що тебе так спустошено? Та вони вкрали би лиш стільки, скілько б їм треба. А як би до тебе зібрались обирателї винограду, то хиба ж вони не зоставили б хоч скілько грон?

Аще бы татие влезли к тебе, или разбойницы нощию, камо бы повержен был еси? еда не украли бы доволных себе? или аще бы объемлющии виноград влезли к тебе, еда бы не оставили гроздия?

Ато ж — як же пограблять Езава й перешукають усї сховища у нього!

Како оыскася исав, и взята быша сокровенная его?

Аж поза гряницї виженуть тебе, а всї побратими твої обмануть тебе; здружені з тобою переможуть тебе, а ті, що хлїб твій їдять, будуть побивати тебе. О, нема в Едома розуму!

Даже до предел испустиша тя: вси мужие завета твоего сопротивишася ти, премогоша тя мужие мирницы твои: (ядущии с тобою) положиша лесть под тобою, несть смысла в них.

Се ж усе збудеться того дня, коли я вигублю мудрих у Едомі, і розумних із гір Езавових, говорить Господь.

В той день, глаголет Господь, погублю премудрыя от идумеи и смысл от горы исавовы:

Страхом побиті будуть хоробрі мужі твої, Темане, щоб так усї були вигублені побоєм на Езавових горах.

и убоятся воини твои, иже от феман, да отимется человек от горы исавовы.

За пригнїтаннє твого брата Якова тебе сором окриє, і будеш викоренений по віки.

Посечения ради и нечестия, еже на брата твоего иакова, покрыет тя студ, и отвержен будеши во век.

Того дня, коли ти виступив проти нього; того дня, коли чужинцї відводили військо його в неволю, коли чужоплемінники ввіходили в ворота його й про Ерусалим метали жереб, був і ти одним ізміж них.

От негоже дне сопротивился еси во дни пленяющих иноплеменников силу его, и чуждии внидоша во врата его и о Иерусалиме вергоша жребия, и ты был еси яко един от них.

Не годилося б тобі приглядатись з утаєною втїхою горю в день брата твого, в день переведення його в чужину; не неналежало б тобі радуватись у день погибелї синів Юдиних та розширювати рота в день біди їх.

И да не презриши дне брата твоего в день чуждих, и да не порадуешися о сынех иудиных в день погибели их, и да не велеречиши в день скорби:

Не годилось би тобі вдиратись у ворота мого народу в день нужди його, та дивитись на його лихо в день погибелї його, або посягати за добром його лихої в нього години;

и не входи во врата людий моих в день болезни их, и не презри и ты сонма их в день потребления их, и не совещайся на силу их в день погибели их:

Анї стояти на роздоріжжях, щоб убивати втїкачів його, або зраджувати тих, що в день нещастя уцїлїли.

ниже настой на исходы их потребити избегающыя их, ниже заключай бежащыя их в день скорби.

Бо наближується день Господень на всї народи, й що ти чинив, те й тобі станеться; відплата твоя впаде на голову тобі.

Понеже близ день Господень на вся языки: якоже сотворил еси, сице будет ти, воздаяние твое воздастся на главу твою.

Бо як ви пили на горі моїй сьвятій, так всї народи (з вами) пити муть і проковтнуть, та й минуться, наче б їх і не було.

Понеже якоже еси пил на горе моей святей, испиют вси языцы вино, испиют и снидут, и будут яко не бывшии.

А на Сион-горі буде спасеннє, й буде вона сьвятинею; і дом Яковів візьме в посїданнє займанщину свою.

В горе же сиони будет спасение, и будет свята: и наследят дом иаковль наследивших я.

І буде дом Яковів огнем, а дом Йосифів — полумєм, дом же Езавів — соломою; і запалять вони його й вигублять, та й не зістанеться нїкого з дому Езавового, бо так сказав Господь.

И будет дом иаковль огнь, дом же иосифов пламень, а дом исавов в тростие, и возгорятся на них и поядят я, и не будет избегаяй дому исавову, яко Господь глагола.

Полудняне одержять гору Езавову, подоляне ж впокорять собі Филистіїв, і посядуть країну Ефраїмову й країну Самарийську, а Бенямин посяде Галаад.

И наследят иже во нагеве гору исавову, и иже в раздолии иноплеменники: и возмут гору ефремову и поле самарийско, и вениамина и галаадитиду.

А повернувші з неволї зміж війська синів Ізрайлевих заволодїють землею Канаанською аж до Сарепти, переселенцї ж Ерусалимські, що жиють у Сефарадї, одержать міста полуденні.

И преселения начало сие сыном израилевым, земля хананейска до сарепты: преселение же Иерусалимле до ефрафа: и наследят грады нагевовы.

І прийдуть вибавителї на Сион-гору, щоб осудити гору Езавову, — і настане царство Господнє.

И взыдут спасаемии от горы сиони, еже отмстити гору исавлю, и будет Царство Господеви.

« 9 глава 1 глава »