Софонії 1 глава

Книга пророка Софонії
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Слово Господнє, що надійшло до Софонїї Хусієнка, сина Годолїїного, сина Аморіїного, сина Езекіїного, за Юдейського царя Йосії Амоненка:

Слово Господне, иже бысть к софонии сыну хусиину, сыну годолиину, амориину, езекиину, во дни иосии сына амоня, царя иудина.

Все повигублюю з лиця землї, говорить Господь:

Оскудением да оскудеют вся от лица земли, глаголет Господь:

Вигублю людей й скотину, вигублю птаство під небом і рибу в морі, й всю погань разом із безбожниками; вигублю людей з обличчя землї, говорить Господь.

да оскудеет человек и скоти, да оскудеют птицы небесныя и рыбы морския, и да изнемогут нечестивии, и изиму беззаконныя от лица земли, глаголет Господь.

І простягну руку мою проти Юдеї й проти осадників Ерусалимських, і повикоренюю з сього місця все, що позоставалось од Баала, навіть імя попів і слуг ідолських,

И простру руку мою на иуду и на вся живущыя во Иерусалиме: и изиму от места сего имена ваалова и имена жреческа со жерцами,

Та й тих, що на кришах припадають перед небесним воінством, і тих їх поклонників, що кленуться Господом, а заразом кленуться й царем своїм (Молохом),

и покланяющихся на покровех воинству небесному и кленущихся Господем и кленущихся царем своим,

Укупі з тими, що поодвертались од Господа, й не шукають Господа та й не питають про його.

и укланяющихся от Господа и не ищущих Господа и не придержащихся Господа.

Замовкни перед лицем Господа Бога! день бо Господень уже близько. Господь наладив уже жертву на заколеннє, назначив, кого має до неї покликати.

Убойтеся от лица Господа Бога, зане близ день Господень, яко уготова Господь жертву свою и освяти званныя своя.

У жертовний же день Господень навідаю карою князїв укупі з царськими синами й усїма тими, що вдягаються в чужоземню одїж;

И будет в день жертвы Господни: и отмщу на князи и на дом царский и на вся оболченныя во одеяния чуждая,

Того дня навідаю всїх, що гордо переступають поріг, і переповнюють дом Господень грабежем та оманою.

и отмщу яве на вся предвратныя в день той, исполняющыя храм Господа Бога своего нечестием и лестию.

І буде в той день, говорить Господь, роздаватись крик від Рибалчиної брами й риданнє від других воріт і велике зворушеннє по всїх узгірях.

И будет в день он, глаголет Господь, глас вопля от врат избодающих и плачь от вторых и сотрение велие от холмов.

Ой голосїте, осадники нижньої дїльницї міста, бо щезнуть усї торговельники, вигинуть усї, що нагромадили срібла.

Плачите, живущии в посеченней, яко уподобишася вси людие ханаану, и потребишася вси величающиися сребром.

І буде того часу: я обшукаю з сьвітлом увесь Ерусалим, і скараю тих, що, мов на дріжджах, седять собі безпечно, та мовляють у серцях своїх: Господь не робить нї добра, нї зла, —

И будет в той день, изыщу Иерусалима со светилником и отмщу на мужы нерадящыя о стражбах своих, глаголющыя в сердцах своих: не имать блага сотворити Господь, ниже имать озлобити.

І попадуться багацтва їх у здобич, а доми їх обернуться в пустки: побудують доми, а жити в них не будуть, понасаджують виногради, та вина з них пити не будуть.

И будет сила их в расхищение и домы их в разорение: и созиждут жилища и не имут пожити в них, и насадят винограды и не имут пити вина их:

Не далеко вже великий день Господень, близький і сквапно надходить: уже чути голос дня Господнього. Гірко заголосить тодї й сам невмірака!

яко близ день Господень великий, близ и скор зело, глас дне Господня горек и жесток учинися.

Днем гнїву буде день той, днем смутку й тїснечі, днем розбурювання й пустошення, днем мраки й темряви, днем хмари й мгли, —

Силен день гнева день той, день скорби и нужды, день безгодия и изчезновения, день тмы и мрака, день облака и мглы,

Се день гучання труби й воєнного крику проти утвердженого міста й його башт високих.

день трубы и вопля на грады твердыя и на углы высокия.

І стїсню людей, що ходити муть, нїби послїпли, за те що согрішили проти Господа; й помішається порозливана кров із них з порохом, і тїла їх лежати муть гноєм.

И оскорблю человеки, и пойдут яко слепи, зане Господеви прегрешиша, и излиется кровь их яко персть, и плоти их яко лайна:

Нї срібло їх нї золото їх не зможе врятувати їх у день гнїву Господнього; огонь ревнивостї його пожере всю отту землю; бо пагубу, та й то не ждану, довершить він над усїма осадниками землї.

и сребро их и злато их не возможет изяти их в день гнева Господня, и огнем рвения его поядена будет вся земля: зане скончание и тщание сотворит на вся живущыя на земли.

« 3 глава 2 глава »