Захарії 1 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

У восьмому місяцї, в другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

Во осмый месяц, втораго лета, при дарии, бысть слово Господне ко захарии варахиину, сыну аддову, пророку, глаголя:

Прогнївився вельми Господь на ваших отцїв;

прогневася Господь на отцы вашя гневом велиим,

Оце ж скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: Обернїтесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до ваc, говорить Господь сил небесних.

и речеши к ним: сице глаголет Господь вседержитель: обратитеся ко мне, глаголет Господь сил, и обращуся к вам, глаголет Господь сил.

Не будьте ж такі, як отцї ваші, що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь.

И не будите, якоже отцы ваши, ихже обличаху пророцы прежнии, глаголюще: сице глаголет Господь вседержитель: отвратитеся от путий ваших лукавых и от начинаний ваших злых: и не послушаша и не вняша послушати мене, глаголет Господь (вседержитель).

Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки — чи вічно ж їм жити?

Отцы ваши где суть и пророцы? еда во век поживут?

Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.

Обаче словеса моя и законы моя приемлете, елика аз заповедаю в дусе моем рабом моим пророком, иже постигнуша отцев ваших. И отвещаша и реша: якоже устави Господь вседержитель сотворити нам по путем нашым и по начинанием нашым, тако сотвори нам.

Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

В двадесять четвертый первагонадесять месяца, сей есть месяц сават, во второе лето, при дарии, бысть слово Господне ко захарии варахиину, сыну аддову, пророку, глаголя:

Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі;

видех нощию, и се, муж всед на коня рыжа, и сей стояше между горами осеняющими, и за ним кони рыжы и сери, и пестри и бели,

І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.

и рех: что сии, господи? И рече ко мне ангел глаголяй во мне: аз покажу ти, что суть сия.

Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю.

И отвеща муж стояй между горами и рече ко мне: сии суть, ихже посла Господь оыти землю.

Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна.

И отвещаша ангелу Господню стоящему между горами и реша: обыдохом всю землю, и се, вся земля населена есть и молчит.

І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років?

И отвеща ангел Господень и рече: Господи вседержителю, доколе не имаши помиловати Иерусалима и грады иудовы, яже презрел еси, сие седмьдесятое лето?

І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.

И отвеща Господь вседержитель ангелу глаголющему во мне глаголы добры и словеса утешна.

І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю;

И рече ко мне ангел глаголяй во мне: возопий глаголя: сице глаголет Господь вседержитель: ревновах по Иерусалиму и сиону рвением великим,

І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло.

и гневом велиим аз гневаюся на языки нападающыя: зане аз убо прогневахся мало, они же налегоша во злая.

Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим.

Сего ради сице глаголет Господь: обращуся ко Иерусалиму щедротами, и храм мой созиждется в нем, глаголет Господь вседержитель, и мера протягнется во Иерусалиме еще.

Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим.

И рече ко мне ангел глаголяй во мне: еще возопий глаголя: сице глаголет Господь вседержитель: еще прелиятися имут гради благими, и помилует Господь еще сиона и изберет еще Иерусалима.

І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги.

И возведох очи мои и видех, и се, четыри рози,

І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим.

и рех ко ангелу глаголющему во мне: что суть сия, господи? И рече ко мне: сии рози расточившии иуду и израиля и Иерусалима.

Потім показав мені Господь чотирі ремісники.

И показа ми Господь четыри древоделя.

І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати.

И рех: что сии грядут сотворити, (господи)? И рече: сии рози расточившии иуду, и израиля сокрушиша, и никтоже от них воздвиже главы: и изыдоша сии поострити я в руках своих четыри рози, языцы возносящии рог на землю Господню, еже расточити ю.

« 2 глава 2 глава »