Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,

Первое убо слово сотворих о всех, о, феофиле, яже начат Иисус творити же и учити

аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;

даже до дне, в оньже, заповедав апостолом Духом святым, ихже избра, вознесеся:

перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;

пред нимиже и постави себе жива по страдании своем во мнозех истинных знамениих, деньми четыредесятьми являяся им и глаголя яже о Царствии Божии:

і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.

с нимиже и ядый повеле им от Иерусалима не отлучатися, но ждати обетования Отча, еже слышасте от мене:

Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.

яко иоанн убо крестил есть водою, вы же имате креститися Духом святым не по мнозех сих днех.

Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?

Они же убо сошедшеся вопрошаху его, глаголюще: Господи, аще в лето сие устрояеши царствие израилево?

Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

Рече же к ним: несть ваше разумети времена и лета, яже Отец положи во своей власти:

А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

но приимете силу, нашедшу святому Духу на вы, и будете ми свидетелие во Иерусалиме же и во всей иудеи и самарии и даже до последних земли.

І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.

И сия рек, зрящым им взятся, и облак подят его от очию их.

І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,

И егда взирающе бяху на небо, идущу ему, и се, мужа два стаста пред ними во одежди беле,

котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

яже и рекоста: мужие галилейстии, что стоите зряще на небо? сей Иисус, вознесыйся от вас на небо, такожде приидет, имже образом видесте его идуща на небо.

Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

Тогда возвратишася во Иерусалим от горы нарицаемыя елеон, яже есть близ Иерусалима, субботы имущия путь.

І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

И егда внидоша, взыдоша на горницу, идеже бяху пребывающе, петр же и иаков, и иоанн и андрей, филипп и фома, варфоломей и матфей, иаков алфеов и симон зилот и иуда иаковль:

Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.

сии вси бяху терпяще единодушно в молитве и молении, с женами и Мариею Материю Иисусовою и с братиею его.

І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):

И во дни тыя востав петр посреде ученик, рече,

Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.

бе же имен народа вкупе яко сто и двадесять: мужие братие, подобаше скончатися писанию сему, еже предрече Дух святый усты давидовыми о иуде, бывшем вожди емшым Иисуса:

Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.

яко причтен бе с нами и приял бяше жребий службы сея:

Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.

сей убо стяжа село от мзды неправедныя, и ниц быв проседеся посреде, и излияся вся утроба его:

І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.

и разумно бысть всем живущым во Иерусалиме, яко нарещися селу тому своим их языком акелдама, еже есть село крове:

Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.

пишется бо в книзе псаломстей: да будет двор его пуст, и да не будет живущаго в нем, и епископство его да приимет ин:

Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,

подобает убо от сходившихся с нами мужей во всяко лето, в неже вниде и изыде в нас Господь Иисус,

почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.

начен от крещения иоаннова даже до дне, в оньже вознесеся (на небо) от нас, свидетелю воскресения его быти с нами единому от сих.

І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.

И поставиша два, иосифа нарицаемаго варсаву, иже наречен бысть иуст, и матфиа,

І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,

и помолившеся реша: ты, Господи, сердцеведче всех, покажи, егоже избрал еси от сею двою единаго,

приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.

прияти жребий служения сего и апостолства, из негоже испаде иуда, ити в место свое.

І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.

И даша жребия има, и паде жребий на матфиа, и причтен бысть ко единонадесяти апостолом.

« 21 глава 2 глава »