3 Івана 1 глава

Третє соборне послання св. апостола Івана
Переклад Куліша та Пулюя → Елизаветинская на русском

Старець — Гайові любому, котрого люблю істино.

Старец гаиеви возлюбленному, егоже аз люблю воистинну.

Любий, молю ся, щоб у всьому добре тобі вело ся, і ти здоров був, яко ж добре ведеть ся душі твоїй.

Возлюбленне, во всех молюся (о тебе) благоспеятися тебе и здравствовати, якоже благоспеется тебе душа.

Вельми бо зрадїв я, коли прийшли брати, і сьвідкували про твою правду, яко ж ти в правдї ходиш.

Возрадовахся зело, пришедшым братиям и свидетельствующым твою истину, якоже ты во истине ходиши.

Більшої радости над сю не маю, щоб чути, що дїти мої в правдї ходять.

Болши сея не имам радости, да слышу моя чада во истине ходяща.

Любий, ти вірно робиш, коли що робиш для братів і для постороннїх,

Возлюбленне, верно твориши, еже аще делаеши в братию и в странныя,

котрі сьвідкували про твою любов перед церквою; добре ти зробиш, одпровадивши їх достойно перед Богом.

иже свидетельствоваша о твоей любви пред Царковию. ихже предпослав достойно Богу, добре твориши.

Вони бо ради імени Його вийшли, нїчого не прийнявши від поган;

о имени бо его изыдоша, ничтоже приемлюще от язык.

тим то мусимо приймати таких, щоб бути помічниками правдї.

Мы убо должни есмы приимати таковых, да поспешницы будем истине.

Писав я церкві; тільки Диотреф, що побиваєть ся за старшуваннєм, не приймає нас.

Писах Церкви: но первенстволюбец их диотреф не приемлет нас.

Тим, коли прийду, згадаю про його дїла, що робить, докоряючи нас лихими словами; і не доволен тим, нї сам не приймає братів, і боронить тим, що хочуть, і з церкви виганяє.

Сего ради, аще прииду, воспомяну его дела, яже творит, словесы лукавыми укоряя нас: и недоволен бывая о сих, ни сам приемлет братию, и хотящым возбраняет, и от Церкве изгонит.

Любий, не повертай за лихим, а за добрим. Хто добре робить, (той) від Бога, хто ж лихе робить, (той) не бачив Бога.

Возлюбленне, не уподобляися злому, но благому. Благотворяй от Бога есть: а злотворяй не виде Бога.

Про Димитрия сьвідковано од усїх, і від самої правди; і ми також сьвідкуємо, а знаєте, що сьвідченнє наше правдиве.

Димитриеви свидетельствовася от всех и от самыя истины: и мы же свидетельствуем, и весте, яко свидетельство наше истинно есть.

Багацько мав я писати, тільки не хочу чернилом та пером тобі писати;

Многа имех писати, но не хощу чернилом и тростию писати тебе,

надїю ся ж незабаром бачити тебе, то й устно поговоримо.

уповаю же абие видети тя и усты ко устом глаголати.

Впокій тобі. Витають тебе други. Витай другів по імени.

Мир тебе. Целуют тя друзи: целуй други по имени. Аминь.

« 1 глава 1 глава »