2 Хронік 1 глава — Переклад Куліша та Пулюя → Новой Женевской Библии

Друга книга хроніки
Переклад Куліша та Пулюя → Новой Женевской Библии

¹ І утвердився Соломон, син Давидів, у своєму царстві; й Господь, Бог його, був при йому, й піднїс його високо.

² І звелїв Соломон зібратись усьому Ізраїлеві: тисячникам, і сотникам, і суддям, і всїй старшинї по всьому Ізраїлї — головам у поколїннях.

³ І пійшли Соломон і ввесь збір із ним на гору, що в Габаонї, бо там був Божий намет соборний, що його Мойсей, слуга Божий, построїв в пустинї.

⁴ Скриню ж Божу перенїс був Давид з Киріятяриму на місце, яке наготував для неї Давид, збудувавши для неї намет в Ерусалимі.

⁵ А мідяний жертівник, що зробив Безалеїл Урієнко Оровенків, зіставався там, перед наметом Господнїм, і Соломон з громадою приступили до його.

⁶ І там перед лицем Господа, на мідяному жертівнику, що перед соборнїм наметом, принїс Соломон тисячу жертов цїлопалених.

⁷ Тієї ночі зявився Бог Соломонові й сказав йому: Проси, щоб я дав тобі.

⁸ І сказав Соломон до Бога: Ти показав Давидові, панотцеві мойму, велику ласку, мене ж настановив царем замість його.

⁹ Нехай же, Господи Боже, справдиться твоє слово до Давида, панотця мого; бо коли ти настановив мене царем над народом таким великим лїчбою, як земляний порох,

¹⁰ То тепер дай менї мудрість і знаннє, щоб я міг виходити й входити перед сим народом, бо хто може правити сим народом твоїм великим?

¹¹ І сказав Бог Соломонові: За те, що в тебе се було на думцї, й ти не просив багацтва, маєтків і слави та душ твоїх ворогів, анї не просив довгого віку, а просив собі мудростї й знання, щоб правити моїм народом, що над ним поставив я тебе царем,

¹² Буде тобі дана премудрість і знаннє, а багацтва, достатки й славу дам я тобі такі, яких не було в царів переднїйш за тебе й не буде після тебе.

¹³ І прийшов Соломон із гори, що в Габаонї, від намету соборного в Ерусалим, і царював в Ізраїлї.

¹⁴ І набрав Соломон колесниць і верховцїв; і було в його тисяча чотириста колесниць і двайцять тисяч верховцїв; а порозміщував він їх по колесничнїх містах та при цареві в Ерусалимі.

¹⁵ І зробив царь срібло та золото в Ерусалимі в рівній цїнї з простим камїннєм, а кедри задля їх множества в одній цїнї з сикоморами, що на низинах.

¹⁶ Конї для Соломона приводили з Египту та з Куви; царські купцї з Куви доставляли їх за готові гроші.

¹⁷ Кожну колесницю приставляли з Египту за шістьсот секлів срібла, а коня — за сто пятьдесять. Так само приставляли вони своїми руками для всїх царів Геттїйських і царів Арамейських.

Новой Женевской Библии

1:1−17 Соломон попросил у Бога мудрости для управления народом; Бог ему обещал дать ее (1:1−13) и, как явствует из 1:14−17, выполнил Свое обещание.

1:1 утвердился. Это и подобные ему выражения часто используются летописцем в тех случаях, когда речь идет о торжестве после преодоления трудностей (12:13; 13:21; 17:1; 21:4; 25:11; 27:6). Указывая, таким образом, на то, что Соломону пришлось все-таки выдержать борьбу за отцовский престол, он, тем не менее, подробно на ней (3Цар 2) не останавливается, поскольку в его намерения входило создать идеализированный образ царя Соломона (см. ком. к 1:1 — 9:31; 1Пар 23:1).

Господь Бог его был с ним. Воцарение Соломона явилось результатом Божиего благословения, ниспосланного во исполнение чаяний Давида (1Пар 22:11, 16; 1Пар 28:20).

1:2−3 В этом отрывке летописец в точности следует 3Цар 3:4−15, подчеркивая, что царствовал Соломон над «всем Израилем» (1:2), и дает понять читателям, почему для свершения жертвоприношений тот отправился в Гаваон (1:3−6).

1:2 всему Израилю. См. ком. к 1Пар 11:1.

1:5 Веселеил. В повествовании о строительстве храма Соломон исполняет роль, соответствующую той, что принадлежала Веселеилу при строительстве скинии (см. ком. к 1Пар 2:20).

взыскал его. См. ком. к 7:14.

1:7 явился... сказал ему. Следуя книге Царств, летописец говорит о том, что Бог обратился к Соломону во сне (ср. 7:12). Господь приравнивает Соломона к Давиду, через которого давались откровения Израилю (1Пар 22:8; 1Пар 28:6, 19).

1:9 Да исполнится... слово Твое к Давиду, отцу моему. Летописец приводит слова Соломона, желая подчеркнуть преемственность его царствования с царствованием Давида (см. ком. к 22:5; 1Пар 17:1−15). В своем правлении Соломон всецело зависел от Бога.

многочисленным, как прах земной. Соломон считает увеличение населения Израиля результатом исполнения Божиего обетования Аврааму (Быт 13:16; Быт 22:17).

1:10 премудрость. Летописец указывает на то, что способностью установить идеальный порядок в стране Соломон был обязан дарованной ему свыше мудрости. В этом Соломон является прообразом Христа, Который есть воплощенная Премудрость Божия (Ис 11:1−2; Кол 2:3).

1:13 Рассказ о свершении Соломоном жертвоприношений в Иерусалиме (3Цар 3:15) летописец опускает, равно как и следующий непосредственно за ним эпизод разрешения Соломоном спора двух блудниц (3Цар 3:16−28), в качестве главного проявления его мудрости представляя строительство храма.

1:14−17 Летописец сообщает, что Бог выполнит обещание дать Соломону богатство (1:12).

Распространение влияния Соломона.