Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (СВ)

Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,

Бог, многократно и многообразно говоривший издревле отцам в пророках,

в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив.

в последние дни эти говорил нам в Сыне, Которого поставил наследником всего, через Которого и веки сотворил.

Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,

Сей, будучи сиянием славы и образом ипостаси Его и держа все словом силы Своей, совершив Собою очищение грехов наших, воссел одесную величия на высоте,

Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.

будучи столько превосходнее ангелов, сколько славнейшее пред ними наследовал имя.

Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?

Ибо кому когда из ангелов сказал Бог: «Ты Сын Мой, Я ныне родил Тебя» и еще: «Я буду Ему Отцом, и Он будет Мне Сыном»?

Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.

Также, когда вводит Первородного во вселенную, говорит: «И да поклонятся Ему все ангелы Божии».

І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.

Об ангелах сказано: «Ты творишь ангелами Своими духов и служителями Своими — огонь пылающий».

Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти — палиця царювання Твого.

А о Сыне: «Престол Твой, Боже, вовек; жезл Царства Твоего — жезл правоты.

Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.

Ты возлюбил правду и возненавидел беззаконие, поэтому помазал Тебя, Боже, Бог Твой елеем радости более соучастников Твоих».

І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса — дїло рук Твоїх.

И: «В начале Ты, Господи, основал землю, и небеса — дело рук Твоих;

Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,

они погибнут, а Ты пребываешь; и все обветшают, как риза,

і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.

и, как одежду, свернешь их, и изменятся; но Ты Тот же, и лета Твои не кончатся».

Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?

Кому когда из ангелов сказал Бог: «Воссядь одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих»?

Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє?

Не все ли они служебные духи, посылаемые на служение для тех, которые имеют наследовать спасение?

« 1 глава 2 глава »