Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Куліша та Пулюя → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

Паўла, раб Божы, Апостал жа Ісуса Хрыста, па ве́ры выбраных Божых і пазнаньню праўды, што водле багабойнасьці,

в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

у надзе́і ве́чнага жыцьця, якую прырок Бог, Які не ашуківае, перад ве́чнымі часамі,

явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:

а ў свой час зьявіў Сваё слова ў пропаведзі, што даве́рана мне́ па загаду Збавіцеля нашага, Бога, —

Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.

Ціту, праўдзіваму сыну па супольнай ве́ры: ласка, міласьць, мір ад Бога Айца і Госпада Ісуса Хрыста, Збавіцеля нашага.

На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

Я пакінуў цябе́ ў Крыце дзеля таго, каб ты дакончыў недакончанае і паставіў па ўсіх ме́стах старшых, як я табе́ загадаў:

Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.

калі хто беззаганны, муж аднае́ жонкі, дзяце́й ма́е ве́рных, недакара́ных за распусту або непакорлівасьць.

Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

Бо япіскап павінен быць беззаганны, як Божы Гаспадар дому, ня горды, не гняўлівы, ня п’яніца, не забіяка, не карысталюбны,

а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

але гасьцінны, любячы дабро, разважны, справядлівы, багабойны, паўзьдзе́ржлівы,

щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

каб дзяржаўся ве́рнага слова паводле навукі, каб мог і напамінаць у здаровай навуцы, і дакараць тых, што кажуць насупраць.

Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,

Бо ёсьць многа і непакорных, і пустаслоўных, ашуканцаў, асабліва з абрэзаных,

їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

якім трэба затыкаць рот: яны цэлыя дамы́ разбураюць, навучаючы, чаго ня сьле́д, дзеля гане́бнае карысьці.

Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

Сказаў жа не́хта з іх, уласны іх прарок: Крыцяне заўсёды ілгуць, зьве́ры лютыя, чэравы ляны́я.

Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

Сьве́дчаньне гэтае праўдзівае. З гэтае прычыны дакарай іх строга, каб былі здаровыя ў ве́ры,

не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.

не зважаючы на юдэйскія казкі і загады людзе́й, што адварачаюцца ад праўды.

Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

Для чыстых усё чыста, а для апаганеных і няве́рных няма нічога чыстага, але апаганены і розум іх, і сумле́ньне.

Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.

Яны кажуць, што ве́даюць Бога; а ўчынкамі выракаюцца, агідныя і непакорныя і няздольныя ні да якога добрага дзе́ла.

« 4 глава 2 глава »