Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Куліша та Пулюя → New King James Version

Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,

Paul, a bondservant of God and an apostle of Jesus Christ, according to the faith of God’s elect and the acknowledgment of the truth which accords with godliness,

в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

in hope of eternal life which God, who cannot lie, promised before time began,

явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї поручено по повелїнню Спасителя нашого, Бога:

but has in due time manifested His word through preaching, which was committed to me according to the commandment of God our Savior;

Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.

To Titus, a true son in our common faith: Grace, mercy, and peace from God the Father and [a]the Lord Jesus Christ our Savior.

На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив по всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.

For this reason I left you in Crete, that you should set in order the things that are lacking, and appoint elders in every city as I commanded you —

Коли хто непорочен, однієї жінки муж, має вірних дїтей, недокорених за розврат, або непокірних.

if a man is blameless, the husband of one wife, having faithful children not accused of [b]dissipation or insubordination.

Треба бо епископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

For a [c]bishop must be blameless, as a steward of God, not self-willed, not quick-tempered, not given to wine, not violent, not greedy for money,

а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

but hospitable, a lover of what is good, sober-minded, just, holy, self-controlled,

щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

holding fast the faithful word as he has been taught, that he may be able, by sound doctrine, both to exhort and convict those who contradict.

Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,

For there are many insubordinate, both idle talkers and deceivers, especially those of the circumcision,

їм треба роти позатуляти; вони всї доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.

whose mouths must be stopped, who subvert whole households, teaching things which they ought not, for the sake of dishonest gain.

Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.

One of them, a prophet of their own, said, “Cretans are always liars, evil beasts, lazy gluttons.”

Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

This testimony is true. Therefore rebuke them sharply, that they may be sound in the faith,

не вважаючи на жидівські байки, нї на заповідї людей, що одвертають ся од правди.

not giving heed to Jewish fables and commandments of men who turn from the truth.

Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.

To the pure all things are pure, but to those who are defiled and unbelieving nothing is pure; but even their mind and conscience are defiled.

Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого дїла доброго неспосібними.

They profess to know God, but in works they deny Him, being [d]abominable, disobedient, and disqualified for every good work.

« 4 глава 2 глава »