Луки 1 глава

Євангелія від св. Луки
Переклад Куліша та Пулюя → Открытый перевод

Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,

Поскольку уже многие брались описывать свершившееся у нас,

як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;

в соответствии с тем, что поведано нам очевидцами и служителями Слова,

то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,

решил и я, тщательно всё исследовав, по порядку изложить это тебе, почтенный Феофил,

щоб знав певноту того, чого тебе навчено.

чтобы ты убедился в правдивости учения, в которое тебя посвятили.

Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.

Жил в Иудее при царе Ироде священник Захария, из смены потомков Авии, с женой своей Елизаветой, чей род тоже восходил к Аарону.

Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.

Они были праведны пред Богом, безукоризненно соблюдали все предписания и заповеди Господа.

І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.

Детей у них не было; Елизавета была бесплодна, и оба уже состарились.

Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,

Однажды, когда службу пред Богом несла смена Захарии,

то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.

выпал ему, как священнику, жребий воскурить фимиам в Храме Господа,

А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.

а толпа молящихся, как и полагалось в час воскурений, стояла вне храма.

Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.

И вот справа от алтаря воскурений явился ему ангел Господа.

І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.

Ужаснулся Захария, страх охватил его,

Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.

но ангел сказал: — Не бойся, Захария. Твоя молитва услышана; жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанн.

І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.

Он принесет тебе ликование и радость, многие возрадуются его рождению,

Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.

ибо он будет велик пред Господом. Он не будет касаться вина и браги, он исполнится Святым Духом ещё в материнском чреве.

І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.

Многих израильтян он обратит к Господу, Богу их.

І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.

Он проложит Господу путь, как предтеча, духом и силой равный Илии, примиряя отцов с детьми, обращая мятежных на праведный путь, готовя народ к приходу Господа.

І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.

Захария сказал: — Как я в это поверю? Ведь я уже стар, да и жена моя в возрасте.

І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.

Ангел ответил: — Я Гавриил, предстоящий пред Богом, я послан к тебе с этой доброй вестью.

І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.

А теперь ты лишишься дара речи и, пока все это не исполнится, не сможешь говорить — за то что не поверил моим словам, которые подтвердятся в срок.

І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.

Народ меж тем ждал Захарию, удивляясь, что он всё ещё в Храме.

Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.

А он, выйдя, не мог говорить, и они догадались, что в Храме ему было видение. Он объяснялся знаками и оставался нем.

І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.

Когда же кончились дни его служения, он вернулся домой.

Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:

Вскоре его жена Елизавета зачала. Пять месяцев она не выходила из дому, повторяя:

Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.

«Наконец Господь сжалился надо мной и снял с меня позор пред людьми».

Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,

А на шестой месяц Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.

к девушке по имени Мария, обрученной с Иосифом, потомком Давида.

І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.

Ангел вошел к ней и сказал: — Здравствуй, отмеченная милостью! Господь — с тобою!

Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.

Та испугалась, не понимая этого приветствия.

І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.

Но ангел сказал: — Не бойся, Мария, ты угодна Богу!

І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.

Ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь Его Иисус.

Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:

Он станет велик и наречётся Сыном Всевышнего. Он получит от Господа Бога престол Своего предка Давида

і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.

и будет царствовать над народом Иакова вовек, Его царствованию не будет конца.

Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?

Мария спросила: — Как это может быть? Ведь я ещё девушка.

І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.

Ангел ответил: — Святой Дух снизойдет на тебя, сила Всевышнего тебя осенит — рожденное от тебя будет свято и наречётся Сыном Божьим.

І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.

И родственница твоя Елизавета зачала сына, хотя она и стара. Её называли бесплодной, а она уже шестой месяц беременна,

Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.

ибо всякое слово Бога сбудется.

Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.

Мария сказала: — Я во власти Господа, и пусть всё будет, как ты сказал. И ангел ушёл от неё.

Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;

Мария собралась и поспешила в город на Иудейском нагорье;

і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.

она вошла в дом Захарии и поздоровалась с Елизаветой.

І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,

Как только та услышала слова Марии, младенец шевельнулся у неё в утробе. Елизавета, исполнившись Святым Духом,

і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.

воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Тот, Кого ты родишь!

І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?

И за что мне только такая честь, что мать Господа моего навестила меня?!

Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.

Как только ты поздоровалась со мной, младенец во мне запрыгал от радости.

І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.

Благословенна поверившая обещанию Господа!

І рече Мария: Величає душа моя Господа,

И сказала Мария: — Прославляет Господа моя душа,

і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,

радуется дух мой Богу, Спасителю моему,

що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:

ибо вспомнил Он неприметную служанку Свою. Отныне все поколенья будут меня звать благословенной,

бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.

ибо великое дело сотворил для меня Могучий, Тот, Чьё имя свято,

І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.

Чья милость — ко всем чтущим Его, на многие поколенья.

Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;

Показал Он силу Своей десницы, рассеял возомнивших о себе гордецов,

поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;

низверг владык, неприметных — возвысил,

голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;

нуждающихся обогатил, а богачей отослал ни с чем.

прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,

Он помог Израилю, рабу Своему, вспомнив о милости,

(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.

обещанной навек нашим предкам, Аврааму и потомству его.

Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.

Пробыв у неё месяца три, Мария вернулась домой.

Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.

А Елизавета, когда подошел срок, родила сына.

І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.

Соседи и родичи, узнав, что Господь оказал ей такую великую милость, поздравляли её.

І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.

На восьмой день пришли обрезать младенца, и хотели назвать его Захарией, как отца.

І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.

Но мать воспротивилась: «Нет! Назовем его Иоанном».

І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.

Ей возразили: «В твоём роду никто не носит такого имени».

Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.

И стали делать знаки отцу, чтобы он дал знать, как он хочет назвать ребёнка.

І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.

Тот попросил дощечку и, к общему удивлению, написал: «Имя ему — Иоанн».

Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.

И тотчас к нему вернулась речь, и он заговорил, восхваляя Бога.

І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.

Все соседи были испуганы; слух разнесся по всему Иудейскому нагорью.

І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.

Услышав эту весть, все с удивлением спрашивали: «Кем станет этот ребёнок?» Ибо ясно было, что с ним рука Господа.

І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:

Захария же, отец его, исполнившись Святым Духом, изрек пророчество:

Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,

— Благословен Господь, Бог Израиля! Вспомнил Он свой народ и принес ему избавление,

і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,

Послал Он нам могучего спасителя, потомка раба Господнего Давида

(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)

(как и обещал Он издревле через святых пророков Своих),

спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,

избавил Он нас от врагов, от всех, кто нас ненавидит.

щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,

Обещал Он милость праотцам нашим, и помнит Он о святом Договоре,

клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,

о клятве, которую дал Он нашему праотцу Аврааму:

та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,

избавить нас от вражеских рук, чтобы мы служили Ему без страха,

служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.

благочестиво и праведно, во все дни нашей жизни.

А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;

А тебя, дитя, назовут пророком Всевышнего, и пойдешь ты, пролагая Господу путь,

щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,

возвестишь Его народу спасенье и прощенье грехов.

по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,

По милосердию нашего Бога с небес воссияет нам солнце,

щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.

светя живущим во мраке, под сенью смерти, являя им дорогу мира.

Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.

Ребенок вырос и укрепился духом. Он оставался в пустыне, пока не явился Израилю.

« 16 глава 2 глава »