Естери 1 глава

Книга Естери
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод

 
 

І було за часів Артаксеркса, — сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, —
 
И было во дни Артаксеркса, — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Ефиопии, —

Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,
 
в то время, как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном,

На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,
 
в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нём, для главных начальников войска Персидского и Мидийского и для правителей областей своих,

Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.
 
показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней, ста восьмидесяти дней.

А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.
 
По окончании сих дней сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузах, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского.

Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.
 
Белые, бумажные, и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикреплённые виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах.

Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.
 
Золотые и серебряные ложа были на помосте, устланном камнями зелёного цвета и мрамором, и перламутром, и камнями чёрного цвета.

Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.
 
Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценою в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питьё шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого.

Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.
 
И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.

На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові — сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,
 
В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицом царя Артаксеркса,

Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.
 
чтобы они привели царицу Астинь пред лицо царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту её; потому что она была очень красива.

Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.
 
Но царица Астинь не захотела прийти по приказанию царя, объявленному через евнухов.

І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, — бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, —
 
И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нём. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена — ибо дела царя делались пред всеми, знающими закон и права, —

А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, — сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:
 
приближёнными же к нему тогда были: Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей Персидских и Мидийских, которые могли видеть лицо царя и сидели первыми в царстве:

Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?
 
как поступить по закону с царицею Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному через евнухов?

І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;
 
И сказал Мемухан пред лицом царя и князей: не пред царём одним виновна царица Астинь, а пред всеми князьями и пред всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса;

Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.
 
потому что поступок царицы дойдёт до всех жён, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: «царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лицо своё, а она не пошла».

Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.
 
Теперь княгини Персидские и Мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно.

Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.
 
Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление и впишется в законы Персидские и Мидийские и не отменяется, о том, что Астинь не будет входить пред лицо царя Артаксеркса, а царское достоинство её царь передаст другой, которая лучше её.

Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.
 
Когда услышат о сём постановлении царя, которое разойдётся по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жёны будут почитать мужей своих, от большого до малого.

І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,
 
И угодно было слово сие в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана.

І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.
 
И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами её и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своём, и чтобы это было объявлено каждому на природном языке его.

Примечания:

 
 
Синодальный перевод
6 виссон — ткань, нити, из тонких льняных волокон.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.