Переклад Огієнка
1 Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!
2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?
4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!
5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?
6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!
7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!
8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?
9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.
11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!
12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.
13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!
14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!
15 Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!
16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.
17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.
19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.
20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.
21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!
Толкования Августина
Стих 17
Авдий, по объему своей книги кратчайший из всех пророков, говорит против Идумеи, т. е. народа Исава, отвергнутого первенца из двух сыновей-близнецов Исаака, внуков Авраама, Если допустить, что по способу выражения, по которому часть принимается вместо целого, Идумея поставлена вместо язычников, то можно разуметь о Христе следующие слова пророка: «А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею» (17 А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею; и дом Иакова получит во владение наследие свое. Авд 1:17); и несколько далее, в самом конце пророчества: «И взыдут спасаемии от горы Сиони, еже отмстити гору Исавлю: и будет царство Господеви» (21 И придут спасители на гору Сион, чтобы судить гору Исава, и будет царство Господа. Авд 1:21).
«О граде Божием". Книга 18. Глава XXXI. Какие пророчества о спасении мира во Христе находятся у Авдия, Наума и Аввакума
Стих 20
Авдий, по объему своей книги кратчайший из всех пророков, говорит против Идумеи, то есть народа Исава, отвергнутого первенца из двух сыновей — близнецов Исаака, внуков Авраама. Если допустить, что по способу выражения, по которому часть принимается вместо целого, Идумея поставлена вместо язычников, то можно разуметь о Христе следующие слова пророка: А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею (17 А на горе Сионе будет спасение, и будет она святынею; и дом Иакова получит во владение наследие свое. Авд 1:17). И несколько далее, в самом конце пророчества: и взойдут спасаемые от горы Сион, чтобы судить гору Исава, — и будет царство Господа1 . Ибо ясно, что это исполнилось, когда спасение от горы Сион, то есть верующие во Христа из Иудеи, под которыми главным образом разумеются апостолы, взошли, чтобы защитить гору Исава. А в чем состояла эта защита, как не в том, что проповеданием Евангелия они устроили спасение тех, которые уверовали, дабы избавиться от власти тьмы и вступить в Царство Божие? Это заключительными словами и выразил пророк, прибавив: и будет царство Господа (21 И придут спасители на гору Сион, чтобы судить гору Исава, и будет царство Господа. Авд 1:21). Ибо гора Сион означает Иудею, где по предсказанию имело совершиться спасение и святое, то есть Иисус Христос. Под горою же Исава разумеется Идумея, знаменующая языческую Церковь, которую, как я объяснил, защищают спасаемые от Сиона, дабы она сделалась царством Господу. Это было темно, пока не сбылось; но кто из верующих не знает, что оно сбылось?
Примечания
- 1 — Ср. 21 И придут спасители на гору Сион, чтобы судить гору Исава, и будет царство Господа. Авд 1:21.
Источник: О граде Божием 18.31. Opera 2:271.