1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Огієнка → Пераклад Анатоля Клышкi

 
 

Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,
 
Павел, з волі Божай пакліканы Апостал Хрыста Ісуса, і Сасфен, брат,

Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —
 
— Божай царкве, якая знаходзіцца ў Карынфе, асвечаным у Хрысце Ісусе, пакліканым святым, з усімі, хто заклікае ў кожным месцы імя нашага Госпада Ісуса Хрыста, у іх і ў нас:

благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
 
ласка вам і мір ад Бога, нашага Бацькі, і Госпада Ісуса Хрыста.

Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,
 
Дзякую заўсёды майму Богу за вас, за ласку Божую, дадзеную вам у Хрысце Ісусе,

бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,
 
бо вы ўсім узбагаціліся ў Ім — усялякім словам і ўсялякім веданнем,

бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,
 
таму што сведчанне Хрыстова ўмацавалася ў вас,

так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.
 
так што вы не маеце нястачы ні ў якім дары, чакаючы адкрыцця нашага Госпада Ісуса Хрыста;

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
 
Які і ўмацуе вас да канца, каб вам быць беззаганнымі ў дзень нашага Госпада Ісуса [Хрыста].

Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
 
Верны Бог, Якім вы былі пакліканы ў супольнасць Яго Сына Ісуса Хрыста, нашага Госпада.

Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
 
Малю ж вас, браты, і мем нашага Госпада Ісуса Хрыста, каб вы ўсе казалі адно, і не было між вамі падзелу, а былі паяднаныя ў адным і тым жа разуменні, і ў тых жа думках.

Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.
 
Бо ад тых, хто з дома Хлоі, мне стала вядома пра вас, браты, што між вамі ёсць спрэчкі.

А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.
 
А кажу я гэта, бо кожны з вас кажа: «Я — Паўлаў». — «А я — Апалосаў». — «А я — Кіфаў». — «А я — Хрыстоў».

Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?
 
Ці ж падзяліўся Хрыстос? Хіба Павел быў укрыжаваны за вас? Ці ў імя Паўла вы хрысціліся?

Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,
 
Дзякую [Богу], што я нікога з вас не хрысціў, акрамя Крыспа і Гаія,

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.
 
каб не сказаў хто, што ў маё імя вы былі хрышчаны.

Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
 
Хрысціў жа я і Стэфанаў дом, больш не ведаю, ці хрысціў я каго іншага.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
 
Бо Хрыстос паслаў мяне не хрысціць, а дабравесціць, не ў мудрасці слова, каб не спустошыць крыжа Хрыстовага.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!
 
Бо слова пра крыж для пагібельных — дурнота, а для нас, што ратуемся, — сіла Божая.

Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“
 
Бо напісана: «Знішчу мудрасць мудрых, і розум разумных адкіну».

Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?
 
Дзе мудрэц? Дзе кніжнік? Дзе спрачальнік гэтага веку? Ці не зрабіў Бог неразумнаю мудрасць [гэтага] свету?

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.
 
Бо калі свет сваёю мудрасцю не пазнаў Бога ў мудрасці Божай, — то Богу даспадобы было праз неразумнасць прапаведзі выратаваць тых, хто веруе;

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,
 
бо і іудзеі дамагаюцца знакаў, і эліны шукаюць мудрасці,

а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,
 
а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, — для іудзеяў непрыстойнасць, а для язычнікаў1 — дурнота,

а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!
 
для саміх жа пакліканых, і іудзеяў, і элінаў — Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасць,

Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!
 
таму што нямудрае Божае мудрэйшае за людзей, і слабое Божае мацнейшае за людзей.

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.
 
Бо паглядзіце, браты, на ваша пакліканне, што няшмат мудрых паводле цела2, няшмат моцных, няшмат высакародных;

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,
 
але Бог выбраў неразумнае свету, каб пасароміць мудрых, і слабое свету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае,

і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.
 
і бязроднае свету і пагарджанае выбраў Бог, тое, чаго няма, каб знішчыць тое, што ёсць,

так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.
 
каб ніякае цела не выхвалялася перад Богам.

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,
 
Але ад Яго вы ў Хрысце Ісусе, Які стаў мудрасцю нам ад Бога: і праведнасцю, і асвячэннем, і адкупленнем,

щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“
 
каб, як напісана: «Той, хто хваліцца, няхай хваліцца Госпадам».

Примечания:

 
 
Пераклад Анатоля Клышкi
23 1: У некат. рукап.: элінаў.
26 2: Г. зн. паводле людской ацэнкі.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.