Тита 1 глава

Послання св. апостола Павла до Тита
Переклад Огієнка → Пераклад Сабілы і Малахава

Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,

Павал, раб Бога і Апостал Ісуса Хрыста, па веры і пазнаньню праўды і адносна багабойнасьці — належу да выбраных Богам,

в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог,

дзеля надзеі на жыцьцё вечнае, якое паабяцаў праўдзівы Бог спрадвеку;

і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —

а ў Свой час зьявіў Слова Сваё ў пропаведзі, якая была даверана мне па загаду Збавіцеля нашага Бога, —

до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!

Ціту, сапраўднаму сыну ў супольнай веры: Багадаць, міласэрнасьць, Мір ад Бога Бацькі і Госпада Ісуса Хрыста, Збавіцеля нашага.

Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —

Дзеля таго я пакінуў цябе на Крыце, каб ты ўпара́дкаваў тое, што яшчэ няўпара́дкаванае, і паставіў па (усіх) местах ста́ршых, як я табе загадаў:

коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.

калі хто бяззаганны, адзінай жонкі муж, які дзяцей мае веручых, якія ня абвінавачваюцца ў распусьце альбо няпаслухмянасьці.

Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,

Бо япіскап павінен быць бяззаганным, як Божы домакіраўнік: ня хванабэрыстым, ня гняўлівым, ня п’яніцай, ня задзірлівым, ня сквапным да нажывы,

але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,

але гасьцінным, які любіць дабро, разважным, справядлівым, багабойным, устрымлівым,

що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.

які прытрымліваецца вучэньня вернага слова, каб ён быў дуж і настаўляць у здаровым вучэньні і супраціўцаў дакараць.

Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —

Бо ёсьць шмат і няпакорлівых, пустасловаў і ашуканцаў, асабліва з абрэзаных,

їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.

якім трэба закрываць рот: яны цэлыя дамы разбураюць, навучаючы, чаму ня сьлед дзеля ганебнай карысьлівасьці.

Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!

Сказаў жа нехта зь іх самых, іхны прарок: «крыцяне — заўсёды ілгуны, лютыя зьвяры, лянівыя вантробы».

Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,

Сьведчаньне гэтае праўдзівае. Дзеля гэтага дакарай іх строга, каб яны былí здаровымі ў веры,

і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.

ня зважаючы на жыдоўскія байкі і прыказаньні чалавекаў, што адварочваюцца ад праўды.

Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.

Для чыстых усё чыстае, а для няверучых нішто ня чыстае, але апаганены іхны розум і сумленьне.

Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.

Яны кажуць, што ведаюць Бога, а ўчынкамі выракаюцца, будучы абрыднымі і няпакорлівымі і ня здатныя ні на які добры ўчынак.