Неемії 1 глава

Книга Неемії
Переклад Огієнка → Под редакцией Кулаковых

Слова́ Неемі́ї, Гахаліїного сина: „І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в за́мку Шуша́н.

Рассказ1 Неемии, сына Хахальи. В двадцатом году, в месяце кислеве,2 когда я находился в крепости Сузы,

І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим.

ко мне пришел один из братьев моих, Ханани, а с ним — несколько человек из Иудеи. Я расспросил их об иудеях, уцелевших после переселения, и об Иерусалиме.

А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“...

И они рассказали мне: «Те, кто пережил переселение и вернулся на родину,3 бедствуют, вызывая презрение соседних народов. Стены Иерусалима разрушены, а городские ворота сожжены дотла».

І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога.

Услышав это, я сел на землю и зарыдал. Несколько дней я скорбел, постился и молился Богу Небесному,

I сказав я: „Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізни́й, що дотри́муєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, —

взывая к Нему: «Молю Тебя, ГОСПОДИ, Боже Небесный, Боже великий и внушающий благоговение! Ты верно хранишь Союз, Завет с теми, кто любит Тебя и соблюдает Твои заповеди.

нехай же буде ухо Твоє чутке́, а очі Твої відкриті, щоб прислу́хуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповіда́юся в гріха́х Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, — і я і дім батька мого грішили!

Внемли мне слухом Своим, обрати Свой взор на меня и услышь мольбу о служащем Тебе народе Израиля — мольбу, с которой я, слуга Твой, взываю к Тебе денно и нощно! Каюсь я в грехах: согрешили перед Тобой израильтяне, согрешил и я, и род отца моего.

Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.

Вероломно4 мы пред Тобой поступили: не соблюдали заповедей Твоих, установлений и правил, что Ты заповедал слуге Своему Моисею.

Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами!

Но вспомни обещание, что Ты дал слуге Своему Моисею: „За вероломство рассею вас среди народов,

Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!

но если вернетесь ко Мне, станете соблюдать Мои заповеди и поступать по ним, то, будь вы даже изгнаны до самого края небес, соберу вас и приведу на то место, которое Я избрал, чтобы имя Мое было там почитаемо“.5

А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.

Они слуги Твои и народ Твой, который Ты избавил Своей силой великой, рукой могущественной.

Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке́ до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що пра́гнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем!“ А я був ча́шником царевим.

Владыко, Господи, внемли слухом Своим мольбе слуги Своего и мольбе всех слуг Своих, кому отрадно благоговеть перед именем Твоим. Даруй ныне успех слуге Своему, и да будет милостив ко мне этот человек!» Я служил тогда виночерпием у царя.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: слова.

1 [2] — Вероятная дата — ноябрь—декабрь 445 г. до Р. Х.

3 [3] — Букв.: и (находится) там, в области (иудейской).

7 [4] — Или: преступно / злонамеренно.

9 [5] — Букв.: чтобы там пребывало Мое имя.

« 10 глава 2 глава »